ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2016 року Справа № 910/26716/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівБожок В.С., Костенко Т.Ф.розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Київна ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 рокуу справі господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг", м. ХмельницькийдоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Київпростягнення 139 023,28 грн.
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг" (далі за текстом - ТОВ "Євро Лізинг") заборгованість у розмірі 127 206, 33 грн., з яких 118 244, 62 грн. основного боргу, 7 417, 05 грн. пені, 1 564, 66 грн. - 3 % річних за договором фінансового лізингу № 150 від 15.03.2013 року; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 24.11.2015 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив відновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року в повному обсязі та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року в задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_4 про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги було відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано значним пропуском процесуального строку для подання апеляційної скарги, встановленого ст. 93 ГПК України, та відсутністю поважних причин для поновлення такого строку.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року та відновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року.
ТОВ "Євро Лізинг" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2015 року - скасувати та поновити відповідачу строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року.
Позивача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим законом процесуальним правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо, зокрема, скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції прийнято в судовому засіданні 28.01.2015 року (повний текст рішення складено та підписано 02.02.2015 року), а відповідно до штампу відправки кореспонденції сторонам було надіслано 12.02.2015 року, тобто, строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції закінчився ще в лютому 2015 року, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 було подано лише в листопаді 2015 року.
Обгрунтовуючи причину пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначав, що відповідач не отримував від суду та державного виконавця жодних ухвал, рішень, постанов та інших документів, а тому до 11.11.2015 року взагалі не знав про розгляд такої справи та прийняте по справі рішення і дізнався про рішення у вказаній справі лише 11.11.2015 року від державного виконавця під час вилучення транспортного засобу.
Проте, як вірно вказано судом апеляційної інстанції, ухвала господарського суду міста Києва від 05.12.2014 про порушення провадження у справі була надіслана сторонам 15.12.2014 року за адресами зазначеними в позовні заяві (02222, АДРЕСА_1). 19.01.2015 року до господарського суду міста Києва повернулось поштове повідомлення з відміткою на конверті - довідкою про причини повернення: за закінченням встановленого строку зберігання. Слід зазначити, що ухвала про порушення провадження у справі надсилались за адресою відповідача (02222, АДРЕСА_1), яка зазначена як в позовній заяві, так і в самому договорі фінансованого лізингу від 15.03.2013 року.
Крім того, в матеріалах справи містяться відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, в якому зазначена така ж адреса відповідача ФОП ОСОБА_4: 02222, АДРЕСА_1.
При цьому, рішення суду першої інстанції було направлено відповідачу саме за вказаною адресою.
Вищевикладене свідчить про небажання відповідача отримувати рекомендовану кореспонденцію, яка надійшла з судової установи, що свідчить про власну недбалість скаржника і перебуває у причинному зв'язку з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Сервисы для юристов