ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2016 року Справа № 908/3750/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировичана постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015та на рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2015у справі№ 908/3750/15 Господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест"третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк"прозвернення стягнення на предмет іпотеки, визнання права власності на нежитлову будівлю та припинення права власності на нежитлову будівлю
у судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Мартян О.В.; Ханович К.В.;- відповідача - третьої особи Лазько В.Г.; повідомлений, але не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
22.06.2015 Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест", в якому просило звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 04/16/302/06-КЛТ від 15.08.2006 шляхом визнання права власності за позивачем, визнати право власності на предмет іпотеки за позивачем та припинити право власності відповідача на предмет іпотеки (з урахуванням заяви про зміну предмету позову - т. 2 а. с. 35-37).
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.07.2015 у справі № 908/3750/15 (суддя Місюра Л.С.) звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 04/16/302/06-КЛТ від 15.08.2006, а саме: нежитлову будівлю, літ. А- 2, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 37-Б, та складається з адміністративної будівлі, навісу, підпірної стінки, замощення, ємкості для зберігання бензину, замощення, загальною площею 531,7 м2 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" на праві власності на підставі свідоцтва на право власності на будівлю № 1505 від 17.07.2000, виданого Запорізькою міською радою на підставі рішення Запорізької міськради від 27.06.2000 № 226/4, та зареєстрованого в Орендному підприємстві "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 17.07.2000 в реєстраційній книзі № 6 за реєстраційним номером № 1149, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" за кредитним договором № 04/16/06-КЛТ від 08.06.2006 в розмірі 21 488 702, 88 грн. на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" шляхом набуття АТ "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки, за ціною 6 462 000,00 грн., яка визначена звітом про незалежну оцінку від 17.07.2015, складеним суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Е.Р.С.Т.Е.". Визнано право власності на нежитлову будівлю, літ. А-2, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 37-Б, та складається з адміністративної будівлі, навісу, підпірної стінки, замощення, ємкості для зберігання бензину, замощення, загальною площею 531,7 м2 за Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк". Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" на нежитлову будівлю, літ. А-2, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна. 37-Б, та складається з адміністративної будівлі, навісу, підпірної стінки, замощення, ємкості для зберігання бензину, замощення, загальною площею 531,7 кв. м.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 908/3750/15 (колегія суддів у складі: Склярук О.І. - головуючий суддя, судді Дучал Н.М., Кододова О.В.) скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2015 у справі № 908/3750/15, та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 908/3750/15, та змінити рішення Господарського суду Запорізької області від 21.07.2015 у справі № 908/3750/15 в частині визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки, та замість визнання права власності на предмет іпотеки за позивачем визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу на публічних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною, встановленою в процесі здійснення виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.10.2015 у справі № 908/3750/15 залишити без змін.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 08.06.2006 між ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", та відповідачем було укладено кредитний договір № 04/16/06-КЛТ, з додатками та додатковими угодами.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 04/16/06-КЛТ від 08.06.2006, між ПАТ "Кредитпромбанк" та відповідачем був укладений іпотечний договір № 04/16/З02/06-КЛТ від 15.08.2006 (з наступними змінами). Предметом іпотеки є нежитлова будівля Літ. А-2, що знаходиться за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Рекордна, будинок № 37 - б, та складається з адміністративної будівлі, навісу, підпірної стінки, замощення, ємкості для зберігання бензину, замощення, загальною площею 531,7 м2 та належить відповідачу на праві власності на підставі свідоцтва № 1505 на право власності на будівлю від 17.07.2000, виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради на підставі рішення виконкому Запорізької міської ради від 27.06.2000 № 226/4 та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 23445323101 від 18.03.2013.
Відповідно до п. 2.1. іпотечного договору, договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання іпотекодавцем (відповідачем) зобов'язань перед іпотекодержателем (третьою особою) за кредитним договором.
19.06.2015 між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, зареєстрований в реєстрі за №1360 з додатком (надалі - договір купівлі-продажу).
19.06.2013 між позивачем та третьою особою було підписано додаток № 1 до договору купівлі-продажу, в якому вказаний перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги, серед яких, зокрема, кредитний договір № 04/16/06-КЛТ від 08.06.2006 та іпотечний договір № 04/16/З02/06-КЛТ від 15.08.2006.
На виконання умов договору купівлі-продажу, позивач та третя особа підписали акт приймання - передачі прав вимоги від 19.06.2013, в п. 2 якого вказано, що згідно з п. 2.3 договору третя особа передала, а позивач прийняв права вимоги, визначені у додатку до цього акту (який є його невід'ємною частиною), що посвідчує факт здійснення відступлення.
Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 04/16/302/06-КЛТ від 15.08.2006 шляхом визнання права власності за позивачем, визнання права власності на предмет іпотеки за позивачем та припинення права власності відповідача на предмет іпотеки.
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що відповідач не виконав основне зобов'язання (кредитний договір № 04/16/06-КЛТ від 08.06.2006) у зв'язку із чим іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частинами 1 та 3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Сервисы для юристов