ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2016 року Справа № 906/1599/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддів Божок В.С., Костенко Т.Ф.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київна постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 рокуу справі господарського суду Житомирської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. КиївдоКомунального підприємства "Малинтеплоенерго", м. Малин, Житомирська обл.простягнення 1 865 841, 96 грн.
за участю представників
позивача: Саранюк В.М.,
відповідача: Івашкевич О.Г.
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до комунального підприємства "Малинтеплоенерго" (далі за текстом - КП "Малинтеплоенерго") про стягнення 1 033 887, 71 грн. основного боргу, 178 755, 62 грн. пені, 37 108, 49 грн. 3 % річних та 616 090, 14 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.12.2015 року залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року позов задоволено частково: зменшено розмір пені на 50 % із суми пені 177 445, 08 грн. до суми 88 722, 54 грн.; присуджено до стягнення з КП "Малинтеплоенерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 1 033 887, 71 грн. основного боргу, 88 722, 54 грн. пені, 542 925, 58 грн. інфляційних втрат, 37 081, 86 грн. 3 % річних; відмовлено у стягненні 90 033, 08 грн. пені, 26, 62 грн. 3 % річних з простроченої суми та 73 164, 56 грн. інфляційних втрат.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що виходячи з правових приписів та умов Договору вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 033 887, 71 грн. основного боргу за поставлений газ за період січня - квітня 2014 року та жовтня - грудня 2014 року, 542 925, 58 грн. інфляційних втрат та 37 081, 86 грн. 3 % річних (після здійснення перерахунку судами) є законними і обґрунтованими та такими, що правомірно підлягають частковому задоволенню, в той же час заявлена до стягнення сума пені у розмірі 178 755, 62 грн. є великою порівняно із наслідками вчиненого відповідачем порушення, а тому беручи до уваги об'єктивно встановлені обставини справи, враховуючи скрутне фінансове становище КП "Малинтеплоенерго", яке здійснює свою діяльність в інтересах територіальної громади, заборгованість по підприємству та збитки за 2014 рік, а також з урахуванням матеріальних інтересів сторін та їх фінансового стану необхідно зменшити розмір нарахованої пені на 50 % і стягнути пеню в сумі 88 722, 54 грн.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 01.12.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року в частині відмови у стягненні 88 727, 51 грн. пені та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог, в іншій частині просить судові акти попередніх інстанцій залишити без змін.
КП "Малинтеплоенерго" до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Житомирської області від 01.12.2015 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.01.2016 року в частині відмови у стягненні 88 727, 51 грн. пені - скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог, а представник відповідача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.01.2014 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та КП "Малинтеплоенерго" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 980/14-КП-10 (далі за текстом - Договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України продавцем за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).
Відповідно до п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем п. 6.1 умов цього Договору, він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2014 року і діє в частині поставки газу до 31.12.2014 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 Договору).
В подальшому сторонами укладені Додаткові угоди № № 1, 2, 3, 4, 5, 6 до Договору, якими вносилися зміни до п. 5.2 Договору № 980/14-КП-10 щодо ціни газу.
На виконання умов Договору купівлі-продажу позивач протягом січня-квітня та жовтня-грудня 2014 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 1 097 671, 37 грн., що підтверджується складеними та підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого газу виконав лише частково, сплативши 63 783, 66 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 1 033 887, 71 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду і просив також стягнути 178 755, 62 грн. пені, 37 108, 49 грн. 3 % річних та 616 090, 14 грн. інфляційних втрат.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних за невиконання умов договору купівлі-продажу природного газу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Сервисы для юристов