Постанова ВГСУ від 16.03.2015 року у справі №07/2522

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року Справа № 07/2522

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Карабаня В.Я.,

суддів Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

Ковтонюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р. (судді: Федорчук Р.В., Лобань О.І., Майданевич А.Г.) у справі№07/2522 господарського суду Черкаської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3 доСмілянської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації "провизнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майноза участю представників: від скаржника не з'явилисьвід позивача не з'явилисьвід відповідача не з'явилисьвід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачане з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.02.2011 р. у справі №07/2522 задоволено позов, а саме: визнано за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 право власності на самочинно збудовану ним прибудову під літ. "А1-1" площею 37,0 м2, та переплановані приміщення підвалу №8 площею 9,7 м2, № 37 площею 5,0 м2, №40 площею 1,8 м2, №39 площею 30,1 м2 нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 10.02.2011 р. у справі №07/2522 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2014 р. у справі №07/2522 припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Черкаської області від 10.02.2011 р. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарський суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що судовим рішенням у даній справі не вирішувалось питання про права та обов'язки заявника апеляційної скарги.

ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на вищевказану ухвалу Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.03.2015 р., касаційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 16.03.2015 р.

В судове засідання 16.03.2015 р. представники скаржника, позивача, відповідача та третьої особи не з'явились.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду касаційної скарги без участі представників сторін, третьої особи та заявника касаційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та досліджено судами попередніх інстанцій, позивач на підставі договорів купівлі-продажу державного майна, укладених 19.06.2003 р. з Фондом державного майна України, отримав у власність частину приміщень першого поверху №1-№8 площею 77,1 м2, №4 та №7 площею 7,1 м2 та частину приміщень підвалу №1-№9 та №34-№44 площею 158,5 м2 нежилої будівлі за АДРЕСА_1

Право приватної власності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 зареєстровано Смілянським виробничим підрозділом комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" в реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами №1472598 та №1472611 від 13.09.2003 р., які містяться в матеріалах справи.

Крім того, 16.06.2004 р. між Смілянською міською радою та позивачем укладено договір оренди землі, згідно з яким орендодавець надав орендарю, а орендар прийняв в оренду на строк до 01.10.2013 р. земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови площею 0,0050 га за адресою вул. Жовтнева, (біля будинку АДРЕСА_1. Вказаний договір зареєстрований Смілянським міським відділом Черкаської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у державному реєстрі земель вчинено запис за №178.

Надалі, позивач без належного дозволу на початок будівельних робіт та затвердженого проекту будівництва самочинно побудував прибудову до вищевказаного приміщення площею 37,0 м2, а також, перепланував підвал цього приміщення №8 площею 9,7 м2, №37 площею 5,0 м2, №40 площею 1,8 м2, №39 площею 30,1 м2.

За таких обставин, рішенням господарського суду Черкаської області від 10.02.2011 р. у справі №07/2522 визнано за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 право власності на самочинно збудовану ним прибудову під літ. "А1-1" площею 37,0 м2, та переплановані приміщення підвалу №8 площею 9,7 м2, №37 площею 5,0 м2, №40 площею 1,8 м2, №39 площею 30,1 м2 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

На підставі приписів наведеної норми ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, як особа яка не брала участь у справі, але щодо якої господарський суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Так, на думку скаржника, вирішення спору у справі №07/2522 може вплинути на його права та обов'язки, оскільки ним було виділено кошти на будівництво вищевказаної прибудови та укладено договір на виконання будівельних робіт №17/04 від 12.04.2007 р.

При цьому, заявник вважає, що за ним може бути визнано право власності на самочинно збудовану прибудову на підставі ст. 376 Цивільного кодексу України, оскільки будівництво здійснювалось ним власними силами та за власні кошти.

Однак, з огляду на предмет та підстави позову у справі №07/2522, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необґрунтованість позиції ОСОБА_2 та наявність підстав для припинення апеляційного провадження, оскільки судовим рішенням у даній справі не вирішувалось питання про права та обов'язки заявника апеляційної скарги.

Судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з вищевказаними висновками господарського суду апеляційної інстанції у зв'язку з наступним.