ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2016 року Справа № 911/1065/15
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Бондаря С.В.,
розглянувши касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.11.2015у справі№ 911/1065/15 Господарського Київської областіза позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4дотовариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна",
треті особи:1) відкрите акціонерне товариство імені Васильєва, 2) ОСОБА_5, 3) ОСОБА_6провизнання права власності
та за зустрічним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна"до1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, 2) відкритого акціонерного товариства імені Васильєвапровизнання недійсним договору
за участю представників сторін:від позивача -ОСОБА_4, ОСОБА_7 (довіреність від 23.03.2015 № 99), ОСОБА_8 (довіреність від 03.03.2014 № 384),від відповідача -ОСОБА_9 (довіреність від 14.12.2015 № б/н), ОСОБА_10 (довіреність від 14.12.2015 № б/н),від третьої особи 1 - не з'явились, від третьої особи 2-не з'явились,від третьої особи 3-не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 у березні 2015 року звернувсь до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна" про визнання права власності на об'єкт лізингу переданого за лізинговим договором від 25.02.2000, будівлю інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м, що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна та розташована за адресою: АДРЕСА_1; частиною єдиного будівельного об'єкта, будівлі електроцеху, загальною площею 939, 9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гіалайн - Україна" 08.06.2015 звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічною позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства імені Васильєва про визнання недійсним лізингового договору б/н від 25.02.2000, укладеного між відкритим акціонерним товариством імені Васильєва та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2015 у справі № 911/1065/15 (суддя Карпечкін Т.П.) прийнято зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалай-Україна" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, відкритого акціонерного товариства імені Васильєва про визнання недійсним лізингового договору б/н від 25.02.2000 для спільного розгляду в матеріалах справи № 911/1065/15.
Рішенням Господарського суду Київської області від 04.08.2015 у справі № 911/1065/15 (суддя Карпечкін Т.П.) в задоволенні первісного позову повністю відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним лізинговий договір б/н від 25.02.2000, укладений між акціонерним товариством імені Васильєва та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн - Україна" 609 грн. витрат з оплати судового збору. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства імені Васильєва на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн - Україна" 609 грн. витрат з оплати судового збору.
Суд першої інстанціїї дійшов до висновку, що наявні підстави для визнання лізингового договору недійсним, тому договір є недійсним. У зв'язку з визнанням договору недійсним, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання права власності.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 911/1065/15 (у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. - головуючого, Руденко М.А., Пономаренка Є.Ю.) рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2015 у справі № 911/1065/15 скасовано. Первісні позовні вимоги повністю задоволено. Визнано за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 право власності на об'єкт лізингу переданого за фінансово-лізинговим договором від 25.02.2000, будівлю інженерно-технічного корпусу, площею 506,10 кв.м, що є виділеним ізольованим індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна та розташована за адресою: АДРЕСА_1; є частиною єдиного будівельного об'єкта - будівлі електроцеху, загальною площею 939, 9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн - Україна" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 2048, 34 грн. витрат з оплати судового збору за подання позовної заяви. У зустрічному позові повністю відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Гіалайн - Україна" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 1633, 17 грн. витрат з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанову мотивовано тим, що апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог за пропуском позовної давності. Щодо задоволення позовної вимоги про визнання права власності на об'єкт лізингу, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2129/14 від 29.08.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2014, зобов'язано ТОВ "Гіалайн-Україна" виконати обов'язок лізингодавця за лізинговим договором від 25.02.2000 та передати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 предмет лізингу за вказаним договором, будівлю інженерно-технічного корпусу, площею 506, 10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. На виконання пункту 8.4 договору позивачем направлено на адресу відповідача у 2-х примірниках акт оформлення права власності на будівлю інженерно-технічного корпусу, загальною площею 506,1 кв.м. Відповідачем акт не підписано.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 911/1065/15 Господарського суду Київської області, товариство з обмеженою відповідальністю "Гіалайн-Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015, а рішення Господарського суду Київської області від 04.08.2015 у справі № 911/1065/15 Господарського суду Київської області залишити без змін.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судами встановлено, що згідно з наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 11.04.1997 № 7/41-ВП "Про перетворення орендного колективного сільськогосподарського підприємства імені Васильєва у відкрите акціонерне товариство", регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області передало Відкритому акціонерному товариству імені Васильєва об'єкти нерухомого майна.
Між ВАТ ім. Васильєва (лізингодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (лізингоодержувач) 25.02.2000 укладено лізинговий договір.
Відповідно до розділу 1 договору, лізингодавець передає, а лізингоодержувач одержує в тимчасове користування будівлю та землю; вартість майна та землі, що надані в лізинг складає 102 417 грн.
Згідно з розділом 5 договору, лізингоодержувач зобов'язується здійснювати лізингові платежі за будівлю у розмірі 425 грн. щомісячно.
Підпунктом 5.4. договору передбачено, що лізингова плата не переглядається сторонами протягом лізингового строку. Крім цього, у вказаному розділі зазначено, що до складу лізингової плати входять амортизаційні відрахування.
Лізингова плата за згодою сторін може вноситись в натуральній або змішаній формі продуктами харчування, товарами, послугами, що регулюються окремими договорами.
За умовами договору, строк лізингу складає 20-ть років з моменту прийняття майна та землі, що надані в лізинг за актом.
Сервисы для юристов