ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
справа № 755/4443/19
провадження № 51-4475 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12019100040000514 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст ухвалених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з ч. 4 ст. 296 КК на ч. 1 ст. 122 КК та засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
Крім того, у вироку вирішено питання щодо цивільного позову, речових доказів та судових витрат.
Відповідно до вироку 20 січня 2019 року приблизно о 15:55 біля будинку № 15 на вул. Тампере у м. Києві у ОСОБА_7 виник словесний конфлікт з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В ході конфлікту ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання протиправних наслідків, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, дістав пістолет споряджений гумовими кулями травматичної дії, та, перебуваючи вже біля будинку № 13 на вул. Тампере у м. Києві, умисно зробив постріл у ОСОБА_8 , чим спричинив йому непроникаюче вогнепальне поранення живота, що є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, від якого ОСОБА_8 впав на асфальт та при падінні отримав закриту травму правої кисті, що є тілесним ушкодженням середньої тяжкості.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 липня 2024 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 в інтересах засудженого ОСОБА_7 задоволено.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2021 року скасовано, а кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) закрито.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що місцевий суд допустив неповноту судового розгляду, надав неправильну оцінку здобутим доказам, а його висновки про відсутність у діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Наголошує, що саме з цих підстав стороною обвинувачення було оскаржено вирок суду першої інстанції у апеляційному порядку, та для усунення наведених порушень, прокурором у скарзі ставилося питання про повторне дослідження доказів.
Проте апеляційний суд, порушуючи вимоги ст. 404 КПК, безпосередньо не дослідив та не оцінив докази з точки зору належності, допустимості та достовірності кожен окремо та у їх сукупності, надав перевагу показанням засудженого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_12 , які є зацікавленими особами, не взяв до уваги показання потерпілого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , протоколи слідчих експериментів за участі потерпілого та свідка ОСОБА_16 з відеозаписами до них, водночас, не з`ясувавши об`єктивних обставин інкримінованих ОСОБА_7 дій, не мотивуючого свого рішення, задовольнив апеляційну скаргу захисника та безпідставно закрив кримінальне провадження, дійшовши необґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_7 були вчиненні у стані необхідної оборони.
Враховуючи викладене, стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК, а тому підлягає скасуванню.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Сервисы для юристов