Постанова ВГСУ від 16.01.2017 року у справі №911/1201/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року Справа № 911/1201/16

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:головуючого суддіЄвсікова О.О.,суддівКартере В.І., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 09.11.2016 (головуючий суддя Головей В.М., судді Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф.)на рішенняГосподарського суду Одеської області від 13.09.2016 (суддя Цісельський О.В.)у справі№ 911/1201/16 Господарського суду Одеської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Реал Естейт"прозвернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності,за участю представників: позивачаОрел С.С.,відповідачане з'явились,В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.09.2016 у справі №911/1201/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.11.2016, відмовлено в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2011 № 4217 на нежилі приміщення, загальною площею 97,5 кв. м, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Пішонівська (вул. Ковалевського), буд. 22/1, вартістю 858.893,00 грн., шляхом визнання права власності за позивачем.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 16, 328 ЦК України, ст.ст. 33, 36, 37 Закону України "Про іпотеку". Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що зверненню до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності повинно передувати вирішення сторонами іпотечного договору питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники відповідача не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 11.12.2007 між ПАТ "Банк "Київська Русь" (Банком) та ТОВ Фірма "Консоль ЛТД" (Позичальником) було укладено кредитний договір №12262-6/КЛ, згідно з умовами якого предметом Кредитного договору є надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредит) у вигляді відзивної невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредиту 19.000.000,00 грн. на строк з 11.12.2007 по 11.12.2010 зі сплатою 19 відсотків річних.

30.09.2011 між ТОВ Фірма "Реал Естейт" (Іпотекодавець) та Банком (Іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір № 4217, за умовами якого іпотека за цим Договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором №12262-6/КЛ від 11.12.2007, а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку пред'явлення, суми кредиту тощо, які укладені та будуть укладені у майбутньому (далі - Кредитний договір), укладеним між Іпотекодержателем і ТОВ фірмою "Консоль ЛТД", пойменованим надалі - Позичальник, за умовами якого останній зобов'язаний Іпотекодержателю до 10.12.2011 включно, у порядку та на умовах, встановлених Кредитним договором, повернути кредит у розмірі 22.000.000,00 грн., сплатити проценти за користуванням ним у розмірі 20% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором (далі - Основне зобов'язання) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору предметом іпотеки за цим Договором є нерухоме майно - нежилі приміщення, загальною площею 97,5 кв. м, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, вулиця Пішонівська (вулиця Ковалевського), будинок 22/1 (далі - Предмет іпотеки).

Зазначене нерухоме майно розташоване на цокольному поверсі будівлі. Оскільки нежилі приміщення є вбудованими, земельна ділянка для їх обслуговування не відводилася.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.09.2007 на підставі договору пайової участі у фінансуванні будівництва від 16.08.2005 № 1449/299-491 та акта прийому-передачі квартири від 04.09.2007 №385, зареєстрованого у Комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" 22.10.2007 під № 20734944.

Зі змісту п. 4.1 Договору вбачається, що Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати Предмет іпотеки у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором воно не буде виконане належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредитних коштів (чергового платежу по сплаті кредитних коштів) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки, встановлені Кредитним договором;

- якщо у разі пошкодження чи втрати прав на предмет іпотеки Іпотекодавець не здійснить його заміну відповідно до п. 19 цього Договору;

- порушення Іпотекодавцем та/або Позичальником обов'язків за цим Договором та/або Кредитним договором та невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове повне або часткове виконання основного зобов'язання;

- ліквідації, реорганізації Іпотекодавця та/або Позичальника або порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності Іпотекодавця або визнання його банкрутом в порядку встановленому чинним законодавством України;

- якщо інша, ніж Іпотекодержатель, особа набула право стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє по дату повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за Кредитним договором (шляхом укладення додаткових договорів до нього), іпотека, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.

Договором від 15.11.2013 № 3671 сторонами було погоджено внесення змін до іпотечного договору.

Як встановлено судами, загальний розмір кредитних коштів, наданих ТОВ фірма "Консоль ЛТД", складає 26.700.000,00 грн.

Проте в обумовлений договором строк (до 10.12.2011) кредитні кошти були повернуті частково в сумі 4.700.000,00 грн., у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись в березні 2012 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення залишку неповернутих кредитних коштів та нарахованих процентів.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2013 позов задоволено частково: з ТОВ фірми "Консоль ЛТД", ТОВ фірма "Реал Естейт", ТОВ "Будівельна компанія Консоль-Строй ЛТД" стягнуто солідарно на користь Банку 26.985.080,02 грн. та 64.380,00 грн. судового збору.

Як зазначає позивач, оскільки зазначене рішення відповідачами не виконане, у Банка виникло право звернути стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим Банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення і набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед Іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя (тобто шляхом позасудового врегулювання).