ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2014 року Справа № 910/21617/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоЄвсікова О.О.,суддів:Гольцової Л.А., Кролевець О.А. (доповідач у справі),розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 11.02.2014та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.04.2014у справі№910/21617/14 Господарського суду міста Києваза позовомДочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит плюс"доДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" простягнення 12 419 847,10 грн.за участю представників сторінвід позивача:Бернадіна Л.І., Іванська О.А.від відповідача:Рубінс А.А., Кравченко А.М., Білан О.П.
ВСТАНОВИВ:
Дочірнє підприємство Всеукраїнська громадська організація "Союз організацій інвалідів України "Фаворит плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення: 923552,62 грн. 3% річних, 5380046,38 грн. збитків внаслідок інфляції, 4737249,96 грн. пені; 246558,44 грн. 3% річних, 949310,92 грн. збитків від інфляції; 1558547,41 грн. збитків; 809474,8 грн. збитків (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 27.01.2014 за №3/016).
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Морозов С.М.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2014 (колегія суддів: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Новікова М.М.), позов задоволено повністю.
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю заявлених позивачем вимог та їх відповідністю положенням ст.ст. 229-233 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 612, 625, 1166 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У своєму відзиві Дочірнє підприємство Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит плюс" проти касаційної скарги заперечило, не погодившись з викладеними у ній доводами.
Відповідачем також 15.12.2014 подано до Вищого господарського суду України клопотання про надання дозволу на здійснення фотозйомки та відеозапису під час судового засідання, у задоволенні якого колегія суддів відмовила. Натомість, колегія суддів вирішила здійснити фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 7 ст. 811 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 у справі №8/226 за позовом Дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" про стягнення 4726956,28 грн. встановлено обставини укладення між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) договору №07-2098/2007 ДЗ від 14.06.2007 (надалі - Договір) з внесенням у подальшому до нього змін додатковими угодами, а також наявності у відповідача боргу перед позивачем за прострочення виконання зобов'язання зі сплати відповідачем попередньої оплати за договором.
Вказаним судовим рішенням, яке залишено без змін за наслідками апеляційного та касаційного перегляду, стягнуто з відповідача на користь позивача 273515,06 грн. 3% річних, 2712726,20 грн. збитків від інфляції, 1740715,02 грн. пені, 1350051,46 грн. матеріальної шкоди. Окрім того, договір доповнено пунктами 2.8, 2.9, 7.8, а пункти 3.5.1, 3.5.2 договору викладено в новій редакції; продовжено дію договору на 1 рік і 6 місяців та продовжено виконання зобов'язань з боку відповідача за договором на 1 рік і 6 місяців.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 у справі №42/87 відмовлено у задоволенні первісного позову Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" про зобов'язання передати товар та стягнення 1681538 грн. неустойки, а також зустрічного позову Дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України "Фаворит-Плюс" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 29701641,13 грн.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 09.11.2010, яка залишена без змін за результатами касаційного перегляду, змінив рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2010, відмовив у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнив частково, зобов'язавши ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" виконати грошове зобов'язання в натурі згідно з рахунком №СФ-Ш7 від 23.11.2009 в розмірі 19947168,40 грн. та стягнувши з вказаної особи 399283,19 грн. 3% річних, 1462301,82 грн. інфляційних витрат, 1577227,00 грн. пені, 59643,01грн. 3% річних, 423660,93 грн. інфляційних витрат.
Зазначеною постановою встановлено, що на виконання умов договору Дочірнім підприємством Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України "Фаворит плюс" було виставлено Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" рахунок-фактуру №СФ-Ш7 від 23.11.2009 на суму 20074155 грн., який останнім оплачений не був, хоча мав бути оплачений з дня набрання чинності рішенням Господарського суду міста Києва у справі №8/226, тобто з 02.11.2009. Також вказаною постановою встановлено факт невиконання відповідачем рішення суду від 23.07.2009 у справі №8/226.
Крім того, між сторонами Договору укладено додаткову угоду №2, якою продовжено строк його дії до 30.05.2013, затверджено 25 специфікацій до договору, врегульовано питання виконання розрахунків за договором, підписано Уточнений календарний план, що є невід'ємним додатком до Додаткової угоди №2. За твердженнями позивача, зобов'язання за вказаною додатковою угодою відповідачем також не виконано.
З огляду на вищевказані судові рішення, пославшись на положення ст. 35 ГПК України та ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що факт наявності боргу відповідача перед позивачем у сумі 19947168,40 грн. та прострочення оплати цього боргу встановлений рішеннями у справі №42/87. За висновками судів, відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду в зазначеній справі строк оплати вказаного авансового платежу в розмірі 19947168,40 грн. настав 09.11.2010 у відповідності до ст. 105 ГПК України. Однак згідно з виписками по рахунку позивача це зобов'язання виконане ним лише 31.05.2012.
Згідно з п.п. 7.1, 7.6 Договору у випадку неналежного виконання або невиконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до договору і чинного законодавства України. За порушення вказаних в договорі строків оплати продукції, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення.
У зв'язку з простроченням виконання вказаного вище зобов'язання зі сплати авансового платежу в сумі 19947168,40 грн. позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4737249,96 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 923552,62 грн. 3% річних і 5380046,38 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу за весь час прострочення; та 246558,44 грн. 3% річних і 949310,92 грн. інфляційних втрат, нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати суми боргу, встановленої постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2010 у справі №42/87.
Визнавши обґрунтованими здійснені позивачем розрахунки, суди першої та апеляційної інстанцій вказані вимоги задовольнили, виходячи, зокрема, з того, що через нездійснення відповідачем сплати коштів, стягнутих з нього на користь позивача постановою в справі №42/87 (458 926,20 грн. - 3% річних, 1 885 962,76 грн. - інфляційних витрат та 1 577 227,00 грн. - пені), у позивача виникло право щодо стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат.
Крім того, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 1558547,41 грн., пов'язаної зі сплатою позивачем відсотків за користування кредитами та залучення додаткових грошових коштів через допущені відповідачем прострочення, упущеної вигоди в розмірі 809474,8 грн.
За висновком судів першої та апеляційної інстанцій, факт вимушеного кредитування позивача встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2009 у справі №8/226, яким, зокрема, стягнуто з відповідача на користь позивача збитки та матеріальну шкоду 1350051,46 грн., яка пов'язана з укладанням договору про надання кредитної лінії №04К-КЛ/61 від 03.06.2008. З огляду на таке суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача відсотків за користування кредитною лінією за період з 09.11.2010 до 09.11.2013 у розмірі 1412640,58 грн., а також завданої позивачу через невиконання відповідачем судових рішень шкоди, яка виникла в результаті вимушеного користування грошовими коштами за договором про надання овердрафту №04ОВ/39/121/ЮР від 25.05.2011.
Також суди визнали доведеним, що не маючи доступу до власних грошових коштів через невиконання відповідачем рішень судів, отримані за договором про надання кредитної лінії №04К-КЛ/61 від 03.06.2008 та про надання овердрафту №04ОВ/39/121/ЮР від 25.05.2011 кошти позивач спрямував на забезпечення виконання зобов'язань за укладеним з відповідачем договором, внаслідок чого не міг своєчасно виконати зобов'язання за іншими договорами, зокрема, за контрактом №SIP05-4-012 від 18.02.2011, укладеним з Державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС". За висновками судів, саме неправомірні дії відповідача з несвоєчасного виконання рішень судів стали єдиною і достатньою причиною, яка призвела до несвоєчасного виконання зобов'язань позивача за вказаним контрактом, що позбавило його можливості отримати залишок грошових коштів у розмірі 809474,80 грн., які були утримані контрагентом як штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань в рамках вказаного правочину.
Однак колегія суддів не може погодитися з викладеними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сервисы для юристов