ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року Справа № 915/636/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Студенець В.І.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Сервіс", м. Миколаїв (далі - ТОВ "Зоря-Сервіс"),
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.07.2016 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2016
зі справи № 915/636/16
за позовом ТОВ "Зоря-Сервіс"
до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", м. Миколаїв (далі - ПАТ "Миколаївгаз"),
про стягнення 365 502 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ "Зоря-Сервіс" - не з'яв.,
ПАТ "Миколаївгаз" - Палькевич Н.С.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення 365 502 грн., з яких: 344 751,88 грн. - "інфляція" за період з 01.11.2015 по 30.04.2016; 20 750,12 грн. - "3% річних" за період з 01.03.2016 по 30.04.2016.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.07.2016 (суддя Дубова Т.М.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 (колегія суддів у складі: Головей В.М. - головуючий, Гладишева Т.Я. і Савицький Я.Ф.): провадження у даній справі зупинено; сторони зобов'язано надати рішення господарського суду Миколаївської області у справі № 915/229/16, яке набрало законної сили.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Зоря-Сервіс" просить: скасувати оскаржувані ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи, передати останню на розгляд господарського суду Миколаївської області; стягнути з ПАТ "Миколаївгаз" на користь ТОВ "Зоря-Сервіс" 1 378 грн., сплачених за подання касаційної скарги. Скаргу з посиланням на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано неправильним застосуванням названими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ "Миколаївгаз" зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Судові інстанції у винесенні оскаржуваної ухвали та прийнятті оскаржуваної постанови виходили з таких обставин та висновків.
22.07.2016 ПАТ "Миколаївгаз" подало до місцевого господарського суду клопотання про зупинення провадження в даній справі в зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом України постанови від 14.07.2016 у справі № 915/229/16 про скасування судового рішення про стягнення з ПАТ "Миколаївгаз" на користь ТОВ "Зоря-Сервіс" 1 400 000 грн. - частини основної заборгованості за мировою угодою від 28.07.2004, затвердженої ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2004 у справі № 8/167; справу № 915/229/16 направлено до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд.
Дане клопотання було обґрунтоване тим, що, скасовуючи судові рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що судами неправомірно відмовлено в клопотанні про застосування наслідків порушення позивачем позовної давності, оскільки, на його думку, позовна давність спливла ще у вересні 2010 року, а тому висновки, покладені в основу судових рішень у справі № 915/229/16, є передчасними та такими, що не ґрунтуються на повному і всебічному дослідженні обставин справи і відповідних доказів у ній.
ТОВ "Зоря-Сервіс" проти задоволення згаданого клопотання заперечувало, посилаючись на те, що справи №№ 915/636/16 і 915/229/16 не взаємопов'язані, оскільки предметом позову у справі № 915/229/16 є спонукання до виконання мирової угоди, а не стягнення заборгованості, на яку нараховуються інфляційні нарахування.
Враховуючи, що: предметом спору у справі № 915/229/16 є стягнення з відповідача на користь позивача 1 400 000 грн. - частини основної заборгованості за мировою угодою від 28.07.2004, яка є частиною основного боргу, на яких нараховуються "інфляція" та 3% річних, що є підставою цього позову; "спір по справі № 915/636/16 неможливий до вирішення спору по вище зазначеній справі", - клопотання про зупинення провадження у справі підлягає задоволенню.
Інфляційні нарахування прямо залежать від суми основного грошового зобов'язання, і обрахувати його "на даний час" не є можливим, оскільки питання виконання мирової угоди про стягнення частин боргу, в тому числі й тих, на які здійснено інфляційні нарахування в даній справі, розглядаються господарським судом Миколаївської області в межах справи № 915/229/16 - за новим розглядом після скасування касаційною інстанцією, і від рішення у згаданій справі залежить питання наявної прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання за мировою угодою у вказаній справі.
Встановлення у справі факту наявності підстав для стягнення боргу за мировою угодою в сумі 1 400 000 грн., за яким у тому числі нараховано "інфляційні втрати" у даному позові, має істотне значення для цього спору, а тому розгляд справи № 915/636/16 є неможливим до розгляду № 915/229/16.
Сервисы для юристов