ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2016 року Справа № 910/3586/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Корнілова Ж.О. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Електростиль", м. Київ (далі - Товариство),
на рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2016 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016
зі справи № 910/3586/16
за позовом приватного підприємства "Світло-Енерго", м. Київ (далі - Підприємство),
до Товариства
про стягнення 131 241,10 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Несіна С.В.,
відповідача - Жижина А.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.03.2016 (суддя Чинчин О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2016 (колегія суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий, Гончаров С.А. і Скрипка І.М.): позов задоволено повністю; з Товариства стягнуто на користь Підприємства 131 241,10 грн. заборгованості та 1 968,62 грн. судового збору.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи і направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, за неповного дослідження судами всіх обставин справи з неналежною оцінкою ними поданих доказів.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скаржника і просить оскаржувані рішення і постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
З листопада 2012 року до серпня 2013 року Підприємство замовило у Товариства поставку товару на загальну суму 567 210, 48 грн.
На підставі виставлених Товариством рахунків-фактур Підприємство перерахувало Товариству грошові кошти у загальному розмірі 551 691,87 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками по рахунках Підприємства.
З листопада 2012 року по грудень 2013 року Товариство поставило Підприємству товар на загальну суму 485 106, 77 грн., що підтверджуються наявними у матеріалах справи видатковими накладними, оформленими належним чином.
Згідно з "накладною на повернення від покупця" від 27.12.2013 №1 Підприємством було повернуто Товариству поставлений товар на загальну суму 64 656 грн.
Товариством недопоставлений Підприємству товар на суму 131 241,10 грн.
Заборгованість Товариства перед Підприємством у сумі 131 241,10 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2014, який оформлений належним чином, підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений їх печатками без зауважень та заперечень.
08.02.2016 Підприємством була надіслана на адресу Товариства вимога про перерахування протягом семи днів грошових коштів у розмірі 131 241,10 грн., яка була отримана останнім 15.02.2106, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Товариство не надало відповіді на згадану вимогу та залишило її без виконання.
Сервисы для юристов