Постанова ВГСУ від 15.11.2016 року у справі №910/33041/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 910/33041/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вітряний парк Лутугинський", м. Київ (далі -Товариство),

на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016

зі справи № 910/33041/15

за позовом Товариства

до державного підприємства "Енергоринок", м. Київ (далі - Підприємство),

про спонукання до продовження дії договору,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м. Київ (далі - НКРЕКП).

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Севост'янова С.С.,

відповідача - Стилик О.Ю., Стос В.К.,

третьої особи - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про спонукання Підприємства до продовження дії договору від 04.04.2014 № 10383/17 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2016 (суддя Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 (колегія суддів у складі: Дикунська С.Я.- головуючий, Алданова С.О. і Коршун Н.М.), у позові відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скаргу мотивовано порушенням і неправильним застосуванням господарськими судами у вирішенні спору норм матеріального і процесуального права.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу Підприємство зазначає про помилковість та невідповідність доводів Товариства нормам чинного законодавства і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Від НКРЕКП відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.

Підприємством та Товариством було укладено Договір, відповідно до умов якого:

- Товариство зобов'язується продавати, а Підприємство зобов'язується купувати електроенергію, вироблену Товариством, та здійснювати оплату відповідно до умов цього договору (пункт 1.1);

- Товариство зобов'язується продавати, а Підприємство зобов'язується купувати вироблену електроенергію в точках поставки - на межі балансової належності електричних мереж, що визначені в актах розмежування балансової належності електричних мереж (додаток № 3 до цього договору). Точки обліку електричної енергії наведені у додатку № 1 "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку". У разі змін у схемі обліку сторони вносять відповідні зміни до додатків №№ 1 та 2 до цього договору (пункт 2.2);