Постанова ВГСУ від 15.09.2015 року у справі №927/483/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року Справа № 927/483/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я.,розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києвіна ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 24.06.2015у справі № 927/483/15 господарського суду Чернігівської областіза заявоюГолови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн"провизнання банкрутомза участю представників сторін: від Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - Зломинога Т.М.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.04.2015 у справі № 927/483/15 за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Чернігівської області від 17.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" Рідзеля Анатолія Петровича.

Не погодившись із прийнятою судом першої інстанції постановою, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову господарського суду міста Києва від 17.04.2015 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі №927/483/15 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову господарського суду міста Києва від 17.04.2015 у справі № 927/483/15 припинено.

Не погоджуючись із ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 у справі № 927/483/15, припинити провадження у справі № 927/483/15, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 78, 102 Податкового кодексу України, ст. 20 Закону України "Про господарські товариства", ст. 60 Господарського кодексу України, ст.ст. 104, 105, 107, 111 Цивільного кодексу України, ст. 121 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 43, 80, 107, 109, 110 ГПК України, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Касаційна скарга мотивована тим, що визнання боржника банкрутом унеможливлює проведення позапланової перевірки, призначеної у зв'язку з рішенням про припинення юридичної особи останнього за ф. № 25-ОПП, та встановлення обсягу податкових зобов'язань по сплаті податків, а також порушують інтереси держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, як контролюючого податкового органу.

Переглянувши у касаційному порядку винесену судом апеляційної інстанції ухвалу, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, суд апеляційної інстанції встановив, що скаржник - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не набула статусу ані кредитора у справі, ані учасника провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн", тому не мав права на оскарження постанови господарського суду Чернігівської області від 17.04.2015 про визнання боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" банкрутом.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі встановила, що зверненню із заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" в порядку статті 95 Закону передувала публікація повідомлення про припинення Боржника у Бюлетені державної реєстрації №307 (2) за 2015 рік, отже, органи державної податкової служби були обізнані про порушення провадження справи про банкрутство та мали можливість звернутись до суду з кредиторськими вимогами до боржника та набути статус сторони по справі, а саме - кредитора боржника, матеріали справи не містять доказів звернення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до суду першої інстанції з заявою про визнання кредиторських вимог у даній справі.

Крім того, в апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не посилається на заборгованість боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податкового органу не має.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції від 24.06.2015 відсутні, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 10.04.2015 у справі № 927/483/15 за заявою Голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Чернігівської області від 17.04.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором боржника призначено голову ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" Рідзеля Анатолія Петровича.

Згідно вимог ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник ( банкрут).

Учасниками у справі про банкрутство є сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут)), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Державна податкова інспекція по суті своїх вимог у справі про банкрутство, виходячи зі змісту поняття " кредитор", не може мати іншого статусу як учасника провадження у справі про банкрутство, окрім статусу конкурсного кредитора.

Особливості та порядок заявлення кредиторами вимог до боржника, що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 3 названої статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Як вбачається з матеріалів справи, що зверненню із заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Коммьюнікейшн" в порядку статті 95 Закону передувала публікація повідомлення про припинення Боржника у Бюлетені державної реєстрації №307 (2) за 2015 рік.

Судом апеляційної інстанції в ухвалі встановлено, що матеріали справи не містять доказів звернення податкового органу до суду першої інстанції з заявою про визнання кредиторських вимог у даній справі.

Крім того, як вбачається із апеляційної та касаційної скарг ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, а також встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник жодним чином не посилається на наявність у банкрута заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відсутні будь-які майнові (грошові) претензії, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові) до банкрута.