ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2015 року Справа № 916/3390/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Кузьменко М.В. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області, м. Одеса,
на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015
зі справи № 916/3390/14
за позовом приватно - орендного підприємства "Мрія", с. Ананьїв Перший Ананьївського району Одеської області (далі - Підприємство),
до: Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, с. Ананьїв Ананьївського району Одеської області (далі - Сільрада);
сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк", с. Ананьїв Ананьївського району Одеської області (далі - Кооператив),
про визнання права власності за набувальною давністю.
Судове засідання проведено за участю:
представника Підприємства - Бойка О.О.,
представника Сільради - не з'яв.,
представника Кооперативу - не з'яв.,
прокурора - Суходольського С.М.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно: вагову (вул. Лісова, 59-а); склад (вул. Лісова, 61); заправку (вул. Лісова, 63); контору, кухню, підсобне приміщення (вул. Лісова, 64), літній душ (б/номера) (далі - Нерухоме майно).
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.12.2014 (суддя Погребна К.Ф.): позов задоволено; за Підприємством визнано право власності за набувальною давністю на Нерухоме майно.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 (колегія суддів у складі: Поліщук Л.В. - головуючий, Таран С.В. і Туренко В.Б.) припинено апеляційне провадження у справі (порушене за апеляційною скаргою заступника прокурора м. Одеси) на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України заступник прокурора Одеської області просить скасувати оскаржувану ухвалу Одеського апеляційного господарського суду з даної справи та передати останню до названого суду "на апеляційний розгляд". Скаргу з посиланням на статті 19, 121 Конституції України, статтю 361 Закону України "Про прокуратуру", статті 29, 107 ГПК України, а також практику Європейського суду з прав людини і Верховного Суду Українимотивовано порушенням апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти її доводів, зазначаючи про їх безпідставність, і просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Від Кооперативу відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
У прийнятті оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд виходив з таких обставин і висновків.
Позовні вимоги зі справи було мотивовано таким.
Підприємство з 2001 року здійснює господарську діяльність, в якій використовує нежитлові приміщення, а саме - складське приміщення, майстерню, вагову та інше майно, яке раніше знаходилося у користуванні КСП "Перемога", проте не було його власністю, а тому не було включене в список майна, яке підлягало розподілу (розпаюванню). Рішенням 21-ї сесії Сільради від 01.02.2012 № 04 "Про присвоєння адреси на нежитлові будівлі" присвоєно адреси нежитловим будівлям, що входять до складу Нерухомого майна. Як зазначає Підприємство, воно добросовісно володіло та користувалося цими нежитловими будівлями більше 10 років, у зв'язку з чим просило на підставі частини першої статті 344 з урахуванням пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визнати за ним право власності на нерухоме майно за набувальною давністю.
Сервисы для юристов