ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2015 року Справа № 917/1098/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М.- головуючого Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" на постановувід 29.04.2015 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 917/1098/14 господарського суду Полтавської області
за заявою до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Білоруське підприємство "АВІС"провизнання банкрутомрозпорядник майнаарбітражний керуючий Антоненко Дмитро Олександрович
в судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ Українсько-Білоруське підприємство "АВІС" - Виганний А.І., довір.,
ПАТ КБ "Приватбанк" -Муравський В.В., довір.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.06.2014 у справі № 917/1098/14 прийнято до розгляду заяву публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк", Банк) про порушення справи про банкрутство спільного Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС" (згідно нової редакції статуту змінено найменування на товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-Білоруське підприємство "АВІС" (далі - Підприємство, Боржник) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Підприємства, визнано кредиторські вимоги Банку в сумі 1 762 196, 35 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Підприємства, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Антоненка Д.О. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні тощо.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.07.2014 виправлено описки у вступній та резолютивній частині та повного тексту ухвали господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 шляхом доповнення п.п.1, 3, 5, 6, 8 резолютивної частини (вступну та резолютивну частину та повний текст) вказаної ухвали суду першої інстанції після слів "Спільного Українсько-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс", Полтавська область, м. Полтава, вул. Комсомольська, буд.7, кв. 45, ідентифікаційний код 22542374" словами - "(згідно нової редакції статуту змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-Білоруське підприємство "Авіс", код 22542374)". Пункт же 2 вступної та резолютивної частини та повний текст ухвали господарського суду Полтавської області від 14.07.2014 викладено в редакції, відповідно до якої визнані кредиторські вимоги Банку до Боржника в сумі 1 501 035,67 грн. основного боргу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 21.07.2014 скасовано, відмовлено у задоволенні заяви Банку про порушення провадження у справі про банкрутство Боржника.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 скасовано в частині рішення про відмову ПАТ КБ "Приватбанк" у задоволенні заяви про порушення справи по банкрутство спільного Українського-Білоруського товариства з обмеженою відповідальністю "АВІС". В цій частині прийнято нове рішення та передано справу на новий розгляд господарському суду Полтавської області на стадію підготовчого засідання. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2014 залишено без змін.
При новому розгляді ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.03.2015 (суддя - Паламарчук В.В.) порушено провадження у справі про банкрутство Підприємства, визнано вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" в розмірі 1 221 035,67 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном Боржника, а розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Антоненка Д.О., справу призначено до розгляду в судовому засіданні тощо.
Не погодившись із цією ухвалою суду, Підприємство звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.03.2015 та відмовити у задоволенні заяви про порушення справи про банкрутство.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 (головуючий суддя - Шутенко І.А., судді: Гетьман Р.А., Плахов О.В.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 05.03.2015 скасовано, провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням апеляційної інстанції, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.03.2015 залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
У запереченні на касаційну скаргу Підприємство просить відмовити Банку у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015.
Заслухавши пояснення представників Банку та Боржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про порушення справи про банкрутство Підприємства, місцевий суд виходив з того, що сума заявлених Банком кредиторських вимог, що не забезпечена заставою майна Боржника, перевищує 300 мінімальних заробітних плат (з виключенням із заявлених Банком вимог сум пені). Вимоги ж за договором № 50а від 15.09.1999 забезпечені заставою майна Боржника, однак, його вартість (530 000,00 грн.), що погоджена сторонами у договорах застави, не забезпечує всю суму заявлених Банком до Боржника вимог,
Апеляційний суд дійшов протилежного висновку та припинив провадження у даній справі. При цьому, зазначив, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів (лист Київського ВДВС Полтавського МУЮ від 28.04.2015 та звіт про незалежну оцінку майна від 27.04.2015) вартість частини заставного майна повністю забезпечує заявлені вимоги ініціюючого кредитора, а тому подана Банком заява про порушення справи про банкрутство не відповідає вимогам ст. 10 Закону про банкрутство.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені всупереч встановленим обставинам справи та з невірним застосуванням норм діючого законодавства.
Так, відповідно до ст.11 Закону про банкрутство до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).
Отже, кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, може ініціювати справу про банкрутство лише у випадку, якщо сума його вимог до боржника перевищує вартість переданого в заставу майна, за умови відповідності цих вимог (і в частині їх розміру) приписам ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство.
Так, постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 стосовно розгляду заяви Банку про порушення справи по банкрутство у відповідності з ч. 1 ст. 11112 ГПК України надано наступні вказівки господарським судам.
Для визначення, чи повністю забезпечені заставою майна боржника вимоги кредитора, судам слід виходити із співвідношення заявлених ініціюючим кредитором та підтверджених належними доказами безспірних вимог ініціюючого кредитора із визначеною і погодженою сторонами договору (договорів застави) вартістю переданого у заставу майна боржника.
Сервисы для юристов