ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2016 року Справа № 922/6197/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого, Полянського А.Г. Костенко Т.Ф.перевіривши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Завод "Електроважмаш"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справігосподарського суду Харківської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект"додержавного підприємства "Завод "Електроважмаш"простягненняв судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Будецький Р.В., дов. б/н від 29.01.2016;від відповідача:Ростовец В.В., дов №248-1359 від 14.12.2015;ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 25.01.2016 господарського суду Харківської області (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено частково: в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №266-01/303 від 25.07.2014 у розмірі 43082,94 грн.; за договором №266-01/305 від 26.08.2014 у розмірі 19712,34 грн. - провадження у справі припинено. Стягнуто з Державного підприємства заводу "Електроважмаш" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Комункомплект" пеню за договорами: №266-01/303 від 25.07.2014 в розмірі 5086,14 грн.; №266-01/305 від 26.08.2014 у розмірі 2129,46 грн., 1% річних від простроченої суми за договорами: №266-01/303 від 25.07.2014 в розмірі 246,70 грн.; №266-01/305 від 26.08.2014р. у розмірі 112,87 грн., інфляційні втрати за договорами: №266-01/303 від 25.07.2014 у розмірі 16931,67 грн.; №266-01/305 від 26.08.2014 у розмірі 8570,60 грн. та судовий збір у розмірі 496,16 грн.; в частині позовних вимог щодо стягнення 2165,51 грн. - у позові відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі мотивоване наявністю заяви про залік зустрічних однорідних вимог, яка не оскаржена та не визнана недійсною, тому зобов'язання зі стягнення основної суми заборгованості припинилось зарахуванням зустрічних однорідних вимог; в частині стягнення пені, інфляційних, 1% річних - позовні вимоги є обґрунтованими.
Постановою від 04.04.2016 Харківського апеляційного господарського суду України (судді: Плахов О.В.- головуючий, Здоровко Л.М., Лакіза В.В.) рішення господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Постанова мотивована тим, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за договором №266-01/303 від 25.07.2014 та №266-01/305 від 26.08.2014. Заборгованість за договором №266-01/278 від 18.04.2014 та №266-01/268 від 31.03.2014 про поставку продукції не є предметом розгляду даної справи, крім того, дана заборгованість позивача перед відповідачем за поставку неналежної якості продукції не доведено належними доказами, зокрема відсутнє судове рішення, яким встановлені обставини щодо заборгованості постачальника (позивача) перед відповідачем (покупцем) за поставку продукції неналежної якості за договором №266-01/278 від 18.04.2014 та №266-01/268 від 31.03.2014.
Крім того, позивач не погодився із заявою відповідача про проведення заліку, про що свідчать лист позивача на адресу відповідача від 04.09.2015 за №37 з додатками до нього актів звірок взаємних розрахунків за укладеними договорами, а також запереченням на акт звірки взаєморозрахунків за підприємством від 04.09.2015, в жодному з яких не враховано заяву відповідача про залік зустрічних однорідних вимог, навпаки зазначено заборгованість відповідача перед позивачем.
Ухвалою від 27.05.2016 Вищого господарського суду України касаційну скаргу державного підприємства "Завод "Електроважмаш" прийнято до провадження у складі колегії суддів: Божок В.С. - головуючий, судді Кравчука Г.А., Костенко Т.Ф.
Розпорядженням Вищого господарського суду України №08.03-04/2000 від 13.06.2016, в зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, відповідно п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у даній справі.
Згідно протоколу від 14.06.2016 автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №920/983/14 визначено наступний склад колегії суддів: Божок В.С. - головуючий, Полянського А.Г., Костенко Т.Ф.
Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду державне підприємство "Завод "Електроважмаш" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову від 04.04.2016 Харківського апеляційного господарського суду, а рішення від 25.01.2016 господарського суду Харківської області залишити без змін, посилаючись на те, що судами порушенні норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 601 Цивільного кодексу України, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарськими судами встановлено, що між позивачем (постачальник) та відповідачем (замовник) укладено договір поставки продукції №266-01/303 від 25.07.2014 та договір поставки №266-01/305 від 26.08.2014.
Згідно з п. п. 1.1., 1.2. п. 1 договорів поставки позивач зобов'язується поставити, а відповідач прийняти продукцію та оплатити її в порядку, передбаченому цим договором. Найменування, номенклатура, кількість та ціна за одиницю продукції, а також код і назва, згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, вказуються у специфікації №1 (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору.
У відповідності п.п. 3.1. п. 3 договору поставки від 25.07.2014 за №266-01/303, загальна сума договору складає 67922, 34 грн. в тому числі ПДВ 20% 11320, 39 грн.
За умовами договору поставки від 26.08.2014 за №266-01/305, загальна сума цього договору складає 26598,66 грн. в тому числі ПДВ 20% 4433,11грн.
Згідно п.п. 4.1. п. 4 договорів поставки відповідач здійснює оплату продукції протягом 60 днів календарних днів з моменту постачання і приймання її за якістю та кількістю.
Відповідач прийняв товар на виконання поставки продукції за договором №266-01/303 від 25.07.2014, що підтверджується видатковими накладними: №ТД-0929 від 22.08.2014 на суму 55006,14грн.; №ТД-1268 від 16.10.2014 на суму 11916,00 грн. (а.с. 32-33). грн. Датою останньої поставки продукції є 16.10.2014, тому 15.12.2014 - є останнім днем оплати за поставлену продукцію.
Відповідач прийняв товар на виконання поставки продукції за договором №266-01/305 від 26.08.2014, що підтверджується видатковими накладними: № ТД- 1100 від 15.09.2014р. на суму 6886,32 грн., №ТД-1175 від 25.09.2014 на суму 19712,34 грн. Датою останньої поставки продукції є 25.09.2014, а тому 24.11.2014 - є останнім днем оплати за поставлену продукцію.
Відповідач, отримавши товар, оплатив його частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість перед позивачем за договором №266-01/303 від 25.07.2014 у розмірі 43082,94 грн.; за договором №266-01/305 від 26.08.2014 у розмірі 19712,34 грн. За таких обставин, ТОВ "Торгівельний будинок "Комункомплект", вважаючи свої права порушеними, звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом до ДП завод "Електроважмаш" про стягнення основної суми заборгованості за договорами №266-01/303 від 25.07.2014 та №266-01/305 від 26.08.2014, а також пені, річних та інфляційних.
ДП завод "Електроважмаш" звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою про стягнення заборгованості за договором №266-01/278 від 18.04.2014 та №266-01/268 від 31.03.2014 про поставку продукції.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Сервисы для юристов