Постанова ВГСУ від 15.06.2016 року у справі №918/314/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 918/314/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. - доповідач,суддів:Дунаєвської Н.Г., Євсікова О.О.розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016р.та ухвалугосподарського суду Рівненської області від 28.12.2015р.у справі№918/314/15 господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит"доПриватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"за участю третьої особи ОСОБА_5простягнення 349526695,80грн.за участю представників

позивача - Шох С.М., дов.№9 выд 02.09.2015р.;

відповідача - не з'явились;

третьої особи - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.12.2015р. у справі №918/314/15 (суддя Політика Н.А.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 03.02.2016р. (колегією суддів у складі: головуючий суддя - Філіпова Т.Л., судді: Василишин А.Р., Бучинська Г.Б.) заяву Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 09.04.2015 р. у справі №918/314/15.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані ухвали та постанову, якими скасовано заходи до забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 09.04.2015 р. у справі №918/314/15.

Разом з тим, заявником касаційної скарги подано також клопотання про долучення документів по справі №918/314/15, яке було задоволено судом касаційної інстанції, проте додатково надані ним документи не можуть бути враховані судом, виходячи з меж та повноважень суду касаційної інстанції, визначених у ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши представника позивача, суддю-доповідача, перевіривши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Банк Національний Кредит" звернулось до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" про стягнення заборгованості в сумі 349526695,80 грн.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 09.04.2015р. заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт, в межах суми заборгованості в розмірі 349526695,80 грн. (триста сорок дев'ять мільйонів п'ятсот двадцять шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять грн. 80 коп.) на грошові кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків, які належать Приватному підприємству - фірмі "Інтерекопласт" (м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, ЄДРПОУ 30461096) за переліком: рахунок № 260080133433 в AT "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627; рахунок № 26100000000227 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26005361014303 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26000000013723 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26005000013687 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26100000011540 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26107000011543 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26108000011542 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26109000011541 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок №26100000011528 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26101000011527 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26102000011526 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26103000011525 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26107000011532 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26108000011531 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26109000011529 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26109000011530 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26108000011586 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок № 26009000013713 в ПАТ "Ідея Банк", МФО 336310; рахунок №26000083022001 (в дол. США) в ПАТ "Банк Національний кредит", МФО 320702: рахунок № 26000083022001 (в грн.) в ПАТ "Банк Національний кредит", МФО 320702; рахунок № 26152083022001 в ПАТ "Банк Національний кредит", МФО 320702; рахунок №26001012486401 (в дол. США) в АТ"Банк"Фінанси та Кредит", МФО 300131; рахунок №26001012486401 (в грн.) в АТ "Банк"Фінанси та Кредит", МФО 300131; рахунок №26155002010415 (в дол. США) в AT "Дельта Банк", МФО 380236; рахунок №26104554169801 в ПАТ АКБ "ЛЬВІВ", МФО 325268. Накладено арешт в межах суми заборгованості в розмірі 349526695,80 грн. (триста сорок дев'ять мільйонів п'ятсот двадцять шість тисяч шістсот дев'яносто п'ять грн. 80 коп.) на нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному підприємству-фірмі "Інтерекопласт" (м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, ЄДРПОУ 30461096): квартири № № 1, 6, 7, 9, 11, 12, 13, 14, 17, 19, 20, 27, 28, 31, 32, 34, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 60, в будинку № 2 Б (два літера "Б") по вулиці Струтинської у місті Рівне; квартири № № 1, 13, 15, 27, 30, 32, 42, 57, 61, 88, 96, 97, 108, 111 в будинку № 4 (чотири) по вулиці Драганчука Йосипа у місті Рівне; нерухомість за адресою: місто Рівне, вулиця Данила Галицького, 25 (двадцять п'ять), яка включає: корпус № 28, літ. Ж-1; корпус № 27, літ. Д-2; корпус 29, літ. 3-1; контора будуправління літ. С-3; корпус 19Б, літ. Т-1; приміщення корпусу № 7, літ. Л-2; ГРП, літ. Н-1; Мазутонасосна, літ. М-1; Будинок КДМ, літ. Р-1; Тимчасове електропостачання, літ. П-1; Корпус № 10 склад балонів літ. Ф-1; Насосна літ. У-1; Корпус № 25 літ. Ц-1; Модуль Кісловодськ, літ. К-2; Приміщення корпусу № 7 літ. Л-2; Корпус № 1 літ. Ш-1; Корпус № 2 літ. Ю-6; Корпус № 9, літ. Щ-2; Корпус № 19, літ. Я-1; нерухомість за адресою: місто Рівне, вулиця Студентська, 14 (чотирнадцять), яка включає інше приміщення 1 поверху; все інше майно та грошові кошти, що належать Приватному підприємству - фірма "Інтерекопласт" (ЄДРПОУ 30461096, місце реєстрації м.Рівне, вул. Гагаріна, 39), яке буде виявлене державним виконавцем у ході виконання ухвали суду.

При цьому судами встановлено та з матеріалів справи вбачається, що метою вжиття зазначених заходів до забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Банк Національний Кредит" було те, що у випадку задоволення позову, їх невжиття утруднить виконання рішення господарського суду.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 р. рішення господарського суду Рівненської області від 07.05.2015 р. було скасовано з прийняттям нового рішення, яким відмовлено Публічному акціонерному товариству "Банк Національний кредит" у задоволенні позову. Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 р. залишено без змін.

Відповідно до ст.68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

При цьому, з аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, слід виходити з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача.

У п.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. роз'яснено, що враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Як встановлено судами на підставі наявних у матеріалах справи документів, 16.12.2015р. від Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" через відділ канцелярії та документального забезпечення господарського суду Рівненської області надійшло клопотання б/н від 16.12.2015 р. про скасування заходів забезпечення позову.

Як вже зазначалось вище, спірною ухвалою господарського суду Рівненської області від 28.12.2015р. у справі №918/314/15 заяву Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" про скасування заходів забезпечення позову задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 09.04.2015 р. у справі №918/314/15, оскільки відпала потреба у забезпеченні позову, що спричинила їх застосування. Із зазначеним висновком погодився і суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 03.02.2015р.

Переглядаючи оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій у даній справі на предмет її відповідності нормам чинного законодавства України, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для їх скасування та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11113 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

З огляду на те, що як вже було зазначено вище, заходи забезпечення за своєю правовою природою спрямовані на реальне виконання рішення суду щодо відновлення порушених прав позивача, то враховуючи, що на момент їх скасування оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, була чинна постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2015р., якою прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову Публічному акціонерному товариству "Банк Національний Кредит", колегія суддів касаційної інстанції погоджується з обгрунтованим висновком суду першої інстанції про скасування заходів до забезпечення позову в даній справі.

Натомість, посилання заявника касаційної скарги на те, що постановою Верховного суду України від 23.03.2016р. було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2015р. та постанову Вищого господарського суду України від 11.11.2015р., а справу №918/314/15 - передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, як на підставу порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час винесення оскаржуваних ухвали та постанови, не заслуговують на увагу, оскільки зазначена постанова Верховного суду України була прийнята після винесення спірних процесуальних рішень, а відтак, висновки викладені в ній, не могли бути враховані судами попередніх інстанцій під час скасування заходів до забезпечення позову.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із повторною заявою про забезпечення позову, оскільки відповідно до згаданої вище ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час винесення ухвали про скасування заходів до забезпечення позову, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для вирішення даного питання, їм надана вірна юридична оцінка, норми процесуального права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

Частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.