ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2016 року Справа № 910/975/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Акулової Н.О.,
Владимиренко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутомотів ТСГ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року у справі № 910/975/16 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутомотів ТСГ", м. Київ, про стягнення заборгованості, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутомотів ТСГ", м. Київ, про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків,
за участю представників сторін:
позивача - Борисов О.С. (дов. від 05.02.15);
відповідача - не з'явились,
в с т а н о в и в:
У січні 2016 року ТОВ "Аутомотів ТСГ" звернувся до господарського суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 29.10.15 у справі № 761/15.
Вказував, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М. від 29.10.15 у справі № 761/15 позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ "Аутомотів ТСГ" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 3 536 498,19 грн. заборгованості за договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 06-10/166 від 27.05.08.
Посилаючись на ту обставину, що розглянутий третейським судом спір не підвідомчий третейському суду, а також на те, що третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, а склад третейського суду не відповідав вимогам ст. 19 Закону України "Про третейські суди", заявник просив скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М. від 29.10.15 у справі № 761/15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03 березня 2016 року (суддя Стасюк С.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12 квітня 2016 року (колегія суддів у складі: Сітайло Л.Г. - головуючого, Пашкіної С.А., Калатай Н.Ф.), в задоволенні заяви відмовлено.
Судові акти мотивовані посиланнями на відповідність рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М. від 29.10.15 у справі № 761/15 вимогам Закону України "Про третейські суди".
У касаційній скарзі ТОВ "Аутомотів ТСГ", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 82, 1225 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 27.05.08 між ПАТ "Укрсоцбанк" (кредитором) та ТОВ "Аутомотів ТСГ" (позичальником) був укладений договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 06-10/166, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 2 000 000 доларів США, а позичальник - повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених договором.
У зв'язку з порушенням позичальником умов вказаного кредитного договору, рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03.02.10 позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Аутомотів ТСГ" та ТОВ "ТС Груп" про солідарне стягнення заборгованості задоволено частково та вирішено стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 03.02.10 в сумі 5 135 339,90 грн.
17.02.11 Господарським судом міста Києва видано дублікат наказу № 38/216 на виконання вказаного рішення третейського суду від 03.02.10.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Ярошовця В.М. від 29.10.15 у справі № 761/15 позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково. Вирішено стягнути з ТОВ "Аутомотів ТСГ" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" 3 536 498,19 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 04.11.09 по 02.04.15 за договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 06-10/166 від 27.05.08.
Відповідно до ст. 1225 ГПК України та ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду, відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Вказаний перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Обґрунтовуючи свої вимоги заявник зазначає про те, що розглянутий третейським судом спір не підвідомчий третейському суду, третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, а склад третейського суду не відповідав вимогам ст. 19 Закону України "Про третейські суди".
Приписами ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: 1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; 2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; 3) справ, пов'язаних з державною таємницею; 4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); 5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; 6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; 7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; 8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; 9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин; 10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; 11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; 12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; 13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень; 14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Таким чином, спір про стягнення кредитної заборгованості приписами ст. 6 Закону України "Про третейські суди" не віднесено до категорії спорів, що не підвідомчі третейським судам.
Сервисы для юристов