ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2016 року Справа № 910/32084/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоГончарука П.А. (доповідача),СуддівВовка І.В., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2016 року у справі №910/32084/15 за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт" до публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення суми, -
Встановив:
У грудні 2015 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моноліт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" 182 083,03 грн. заборгованості по внескам на утримання будинків та прибудинкової території.
Рішенням господарського суду міста Києва від 2 лютого 2016 року у справі №910/32084/15 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 130 245,50 грн. внесків на утримання будинків та прибудинкової території, 47 710,08 грн. інфляційних втрат, 4 127,45 грн. - 3% річних, 2 731,24 грн. судового збору за подання позову та 3 004,36 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ДК "Укртрансгаз" є власником нежитлових приміщень загальною площею 4 675 кв.м., які розташовані у Києві по вул. Якіра, 8, у приміщенні житлово-офісного комплексу, на базі якого у жовтні 2003 року створено і діє ОСББ "Моноліт". Нова редакція статуту ОСББ затверджена рішенням загальних зборів членів ОСББ, оформленим протоколом №6 від 19 липня 2013 року, відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до п. 11.3. статуту позивача член об'єднання зобов'язаний виконувати вимоги статуту об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.
Відповідач з 2011 року є членом ОСББ "Моноліт".
Позивач, посилаючись на те, що відповідач протягом 2013-2015 років внески члена об'єднання по утриманню будинків та прибудинкової території сплатив частково, просить суд стягнути з нього 130 245,50 грн. заборгованості, а також, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, 47 710,08 грн. інфляційних втрат та 4 127,45 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, посилався на відсутність в матеріалах справи доказів прийняття правлінням позивача рішення про проведення загальних зборів членів об'єднання в липні 2015 року шляхом опитування, із зазначенням мотивів такого рішення, доказів укладення сторонами договору про надання послуг на 2015 рік, оскільки укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні та доказів надання позивачем послуг на суму заявлених вимог.
Апеляційний господарський суд, посилаючись на положення ст. 4, 10, 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (у редакції від 14 травня 2015 року), проаналізувавши зміст Статуту ОСББ "Моноліт", учасником якого є відповідач, не погодився з висновками місцевого господарського суду та скасував рішення. При цьому, встановивши, що розміри внесків як за 2013-2014, так і за 2015 роки, затверджувались рішеннями правління ОСББ, приймались за правилами та в порядку встановленому вимогами Статуту, дійшов висновку та вказав, що власник приміщення (житлового або нежитлового) не може бути звільнений від обов'язку по проведенню оплати платежів, котрі передбачені законом або встановлені за рішенням загальних зборів, а тому позов в частині стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку і прибудинкової території, і як наслідок, в порядку ст. 625 ЦК України, в частині стягнення сум інфляційних втрат і 3% річних підлягає задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції є правильними з огляду на таке.
Діяльність об'єднань і асоціацій, відповідно до ст. 3 "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об'єднання, асоціації.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону про ОСББ, основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних із діяльністю об'єднання.
Статтею 10 цього Закону встановлено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об'єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.
При цьому, у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (ч. 6 ст. 13 Закону).
Власник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил тримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування згідно з вимогами, встановленими законодавством (ст. 15 Закону).
Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 22 зазначеного Закону у разі, якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.
Положення Статуту ОСББ "Моноліт" відповідають і не суперечать вказаним нормам матеріального права.
Зокрема Статутом встановлено, що у разі прийняття на власний баланс об'єднання всього житлового комплексу та вибору форми управління неподільним та загальним майном через статутні органи об'єднання між об'єднанням та кожним власником житлового чи нежитлового приміщення, укладається договір на основі Типового договору затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; договір повинен містити істотні умови, визначені законодавством (п. 8.1), а у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернутися до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку; право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору (п. 8.2).
Проаналізувавши вказані норми права та положення статуту ОСББ, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про обов'язковість сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території та про те, що відмова відповідача укласти договір про надання послуг не звільняє його від сплати обов'язкових платежів.
Пунктом 4.5. статуту позивача встановлено, що питання визначення розмірів внесків та платежів об'єднання відноситься до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання, кваліфікованою більшістю голосів (3/4 голосів присутніх на зборах) яких, згідно п. 5.5., приймається відповідне рішення.
Сервисы для юристов