ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2015 року Справа № 924/1539/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Акулової Н.В., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електромережна постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2015у справі№ 924/1539/14 Господарського суду Хмельницької областіза позовомУправління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області доПублічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електромережпроскасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 21074 грн., застосованої Кам'янець-Подільським міським РЕМ у формі протокольного рішення комісії від 31.07.2013 за актом Кам'янець-Подільського міського РЕМ про порушення Правил користування електричною енергією від 26.07.2013 № 000027 за участю представників сторін:
позивача: не з'явилися
відповідача: Гріх Л.В., дов. від 18.12.2014 № 3835
ВСТАНОВИВ:
Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.11.2014) до Публічного акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електромереж про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування Кам'янець-Подільському міському відділу Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 21074 грн., застосованої Кам'янець-Подільським міським РЕМ у формі протокольного рішення комісії від 31.07.2013 за актом Кам'янець-Подільського міського РЕМ про порушення Правил користування електричною енергією від 26.07.2013 № 000027.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.12.2014 у справі № 924/1539/14 (суддя Кочергіна В.О.) у позові відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 у цій справі (колегія суддів у складі: головуючого судді Дем'янчук Ю.Г., суддів Бучинської Г.Б., Крейбух О.Г.) рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.12.2014 у справі № 924/1539/14 скасовано; прийнято нове рішення, яким позов задоволено; скасовано оперативно-господарську санкцію у вигляді донарахування вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 21074 грн., застосованої Кам'янець-Подільським міським РЕМ у формі протокольного рішення комісії від 31.07.2013 за актом Кам'янець-Подільського міського РЕМ про порушення Правил користування електричною енергією від 26.07.2013 № 000027.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електромереж звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2015 у справі № 924/1539/14, рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.12.2014 у цій справі залишити без змін.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що визначені у протоколі засідання комісії від 31.07.2013 нарахування у розмірі 21074 грн. є нарахуваннями по договірних зобов'язаннях споживача щодо оплати спожитої електроенергії, а не оперативно-господарською санкцією, акт про порушення Правил користування електричною енергією від 26.07.2013 підтверджує показання лічильника на момент проведення контрольного зняття показників лічильника і ним не зафіксовано ознак та фактів споживання електричної енергії поза засобами обліку. Крім цього, скаржник вказує на помилкове застосування судом апеляційної інстанції Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, оскільки нарахування проводилися по фактичних показниках.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 20.06.2013 між Публічним акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського РЕМ (далі - постачальник) та Управлінням Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1921 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (п. 1 договору).
Згідно із п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Як визначено п. 2.3 договору, споживач зобов'язується, зокрема, виконувати умови цього Договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків 10, 3 "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відповідно до п. 3.1.5 договору постачальник має право вимагати доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.
Пунктом 4.2.3 договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 05.12.2011 № 1197, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.
Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менш двох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.07.2013 начальником дільниці № 3 Костіл О.Ю. та інспектором Герасименюк С.І., за участю начальника Кам'янець-Подільського Управління Державної міграційної служби України Пилипчука В.М. складено акт про порушення № Б000027, яким встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією зумисно занизив покази лічильника № 323336 з показників 4889 на 3154. В рапорті споживача вказано показник 3154, а на день перевірки 4889. Спожито електроенергії по рапорту 0 кВт/год., фактично по контрольному зйому показів лічильника спожито 17350 кВт/год.
За результатами розгляду Акту про порушення ПКЕЕ № Б000027 комісією по розгляду протоколів - актів про порушення ПКЕЕН (ПКЕЕ) прийнято протокольне рішення від 31.07.2013 про проведення нарахування по фактичних показниках засобу обліку, а саме: 4889-3154=1735х10=17350 кВт/год.; 17350 кВт/год. х 1,0122=17561,67 грн. без ПДВ, всього 21074,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивача про проведення нарахування по фактичних показниках засобу обліку позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просив скасувати оперативно-господарську санкції у вигляді донарахування вартості не облікованої електричної енергії в розмірі 21074 грн., застосованої Кам'янець-Подільським міським РЕМ у формі протокольного рішення комісії від 31.07.2013 за актом Кам'янець-Подільського міського РЕМ про порушення Правил користування електричною енергією від 26.07.2013 № 000027.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що акт № 000027 від 26.07.2013 та протокол комісії Кам'янець-Подільського міського РЕМ від 31.07.2013 підписані начальником Кам'янець-Подільського Управління Державної міграційної служби України Пилипчуком В.М., якому довіреність на здійснення представництва Управління не надавалася, а тому вказані документи підписані неуповноваженою особою. Крім цього, позивач вказує на те, що при укладенні договору відповідач не надавав жодних документів про наявність заборгованості, а згідно із наданими рахунками-фактурами за липень та серпень 2013 року заборгованість у позивача відсутня.
Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що визначені у протоколі засіданні комісії від 31.07.2013 нарахування є нарахуваннями по договірним зобов'язанням споживача щодо оплати спожитої електроенергії відповідно до п. 2.3.3 договору, а не оперативно-господарською санкцією; актом про порушення ПКЕЕ від 26.07.2013 не зафіксовано ознак та фактів споживання електричної енергії поза засобами обліку, а сам акт є документом, який підтверджує показник лічильника щодо фактично спожитої електричної енергії; показник лічильника № 323336 - 3154 зафіксовано у листі начальника Управління державної міграційної служби в Хмельницькій області від 22.05.2013 № 07/4769 з пропозицією укласти договір на постачання електроенергії та у акті Кам'янець-Подільського РЕМ від 28.05.2013, а показники лічильника № 323336 у розмірі 4889 станом на 26.07.2013 позивачем не спростовано.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу у повному обсязі згідно із положеннями ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаним висновком місцевого господарського суду з тих підстав, що акт від 26.07.2013 не містить посилань на пункти Правил, які були порушені споживачем; у протоколі від 30.07.2013 при визначенні обсягу та вартості електроенергії комісія керувалась пунктами 6.40-6.42 ПКЕЕ та пунктами 2.1, 2.3 Методики, у яких відсутні таке порушення, як зумисне заниження показників лічильника, що зафіксовано актом про порушення № Б000027 від 26.07.2013; Пилипчук В.М. не був уповноважений на підписання акту ат протоколу комісії; в матеріалах справи відсутні докази складання акту про пломбування приладу обліку електричної енергії, що знаходиться на об'єкті позивача; обсяг споживання за період з 20.06.2013 до моменту складання акту 26.07.2013 у розмірі 1735 кВт. є неспіврозмірним з обсягом споживання електричної енергії позивачем за інші періоди; відповідачем не надано доказів, а саме - актів про використану електричну енергію, актів про прийняття-передавання товарної продукції, актів про результати замірів електричної потужності, які б підтверджували факти постачання відповідачем і споживання позивачем електричної енергії та факти існування заборгованості позивача перед відповідачем за поставлену електричну енергію за договором про постачання електричної енергії № 1921 у спірний період.
Враховуючи наведене та виходячи з того, що позивач притягнутий до відповідальності за порушення пунктів 6.40-6.42, 10.2, 10.3 ПКЕЕ, пунктів 2.1, 2.3 Методики, якими не передбачено застосування санкцій за зумисне заниження показників електролічильника, апеляційний господарський суд визнав позовні вимоги обґрунтованими та задовольнив позов.
З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення у цій справі, виходить з наступного.
Сервисы для юристов