Постанова ВГСУ від 15.04.2015 року у справі №916/2003/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 916/2003/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1 ОСОБА_2 (доповідач) ОСОБА_3розглянувши касаційну скаргу Відділу освіти Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015у справі№ 916/2003/14за позовомДержавного підприємства "Одеський морський торговельний порт"доВідділу освіти Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської областіпростягнення 167 144 грн. збитківза участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - за довіреностями;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням уточнень) до Відділу освіти Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення збитків завданих внаслідок порушення зобов'язання за договором оренди державного рухомого майна № КД-15329 від 01.10.2010р. у розмірі 167 144 грн., які складаються з 162 144 грн. - допущеного відповідачем погіршення стану і часткової втрати орендованого майна та 5000 грн. - витрат позивача на проведення незалежної оцінки для визначення розміру матеріального збитку.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.08.2014 у справі №916/2003/14 в задоволенні позову відмовлено повністю з мотивів недоведеності позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 рішення господарського суду Одеської області від 27.08.2014 у справі №916/2003/14 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з відділу освіти Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" збитки в сумі 93666,65 грн. В решті частини позову відмовити.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.10.2010 року між ДП "Одеський морський торговельний порт" (орендодавець) та Відділом освіти Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (орендар) було укладено договір оренди державного рухомого майна № КД-15329, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно, а саме: демонтований тенісний корт з обладнанням, інв. № 060146, що знаходиться на балансі орендодавця; загальна вартість майна згідно експертної оцінки станом на 12 серпня 2010 р. становить 194 560 грн.; майно передається в оренду для використання у виробничій діяльності; стан майна на момент укладення договору дозволяє використовувати майно відповідно до мети, визначеної у п. 1.3 цього договору.

Згідно з п. 2.4 договору, у разі розірвання даного договору майно повертається орендодавцю. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі про повернення майна, в якому повинно бути відображено технічний стан на момент передачі (повернення) майна.

Умовами пунктів 5.3, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8 даного договору встановлено, що орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню та псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Утримувати орендоване майно в стані, передбаченому санітарними і протипожежними правилами, виконувати вимоги охорони праці, нести відповідальність за їх порушення згідно з законодавством України; у разі необхідності своєчасно здійснювати усі види ремонтів орендованого майна; протягом 10-ти банківських днів після укладання цього договору застрахувати орендоване майно на користь орендодавця від ризиків випадкової загибелі та пошкодження; здійснювати витрати, пов'язаних з утриманням орендованого майна; разі припинення або розірвання цього договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна та діє до 31 грудня 2010 року.

Судами встановлено, що майно було передано орендареві за актами приймання-передачі № 1 від 01.10.2010р. та від 24.12.2010р. При цьому, в акті від 24.12.2010р. міститься перелік, найменування обладнання та його кількість. В обох актах зазначено, що усе перераховане рухоме майно передано орендареві в орендне користування в робочому стані та без пошкоджень.

Додатковими угодами від 31.12.2010р., від 10.02.2012р., від 23.01.2013р. до договору оренди № КД-15329 від 01.10.2010р. сторони продовжували строк дії даного договору до 31.12.2011р., до 31.12.2012р. та до 31.12.2013р. відповідно.

Згідно з актами приймання-передачі від 03.02.2014р. та від 06.03.2014р. відповідач повернув позивачеві орендоване рухоме майно, яке було прийнято останнім із зауваженнями щодо його кількості та незадовільного стану непридатного для подальшої експлуатації за призначенням.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що Портом не доведені вимоги щодо стягнення збитків, а отже позовні вимоги є необґрунтованими.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, та задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанції вказав на те, що відповідачем неналежним чином виконані свої зобов'язання за договором оренди щодо забезпечення збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню та псуванню, своєчасного здійснення усіх видів ремонтів орендованого майна та у разі припинення договору повернення орендодавцеві орендованого майна в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодування орендодавцеві збитків у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, вважає його правомірним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Так, умовами п. 5.8 укладеного між сторонами договором оренди №КД-15329 від 01.10.2010 встановлено обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання цього договору повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

Враховуючи, що після припинення договірних відносин відповідач повернув позивачеві орендоване рухоме майно у незадовільному стані, частково втраченим, пошкодженим та непридатним для його подальшої експлуатації за призначенням, що підтверджується актами приймання - передачі від 03.02.2014р. та від 06.03.2014р., зауваженнями ДП "Одеський морський торговельний порт" по комплектності і технічному стану тенісного корту з обладнанням (інв. № 060146) від 03.02.2014р., складеними та підписаними представниками сторін, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність протиправної поведінки з боку відповідача та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та понесеними збитками, який полягає у неналежному виконанні відповідачем своїх зобов'язань за договором передбачених пунктами 5.3, 5.5, 5.6, 5.7, 5.8.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що орендар відшкодовує орендодавцю заподіяні ним матеріальні збитки у повному обсязі незалежно від сплати пені.