ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року Справа № 927/1271/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників:позивачаЧереп В.М. - довіреність від 14.04.2014 р. Стельмах О.Д. - директорвідповідачаЗалога О.В. - довіреність від 04.12.2013 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Аріс"на постановувід 12.02.2014 р. Київського апеляційного господарського судуу справі№ 927/1271/13 господарського суду Чернігівської областіза позовомМалого приватного підприємства "Аріс"до Головного управління Держземагентства у Чернігівській області провизнання договору оренди поновленимВ С Т А Н О В И В :
У жовтні 2013 р. МПП "Аріс" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Головного управління Держземагентства у Чернігівській області про визнання поновленим і продовженим договору оренди земельних ділянок від 06.03.2012 р., укладеного між орендарем МПП "Аріс" та Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області, щодо земельних ділянок загальною площею 28,8851 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Прилуцькому районі, про що в державному реєстрі 26.04.2012 р. вчинено відповідний запис, на той же річний термін на тих же умовах, посилаючись на приписи статі 33 Закону України "Про оренду землі".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між сторонами договір оренди землі від 10.09.2004 р. строком на 7 років, згідно розпорядження відповідача № 55 від 14.02.2012 р. було поновлено на 1 рік, на підставі чого 06.03.2012 р. між МПП "Аріс" та Прилуцькою районною державною адміністрацією було укладено договір, який зареєстрований 26.04.2012 р., згідно з пунктом 7 якого, після закінчення строку договору орендар має переважне право на його поновлення, письмово повідомивши про це орендодавця у строк не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору.
Позивач зазначав, що 19.12.2012 р. ним було направлено на адресу орендодавця - Прилуцької райдержадміністрації клопотання з проектом додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 06.03.2012 р., але не отримавши відповіді на вказане клопотання, МПП "Аріс" 01.03.2013 р. повторно звернулось до орендодавця з відповідним клопотанням та проектом додаткової угоди до договору оренди землі.
05.03.2013 р. позивачем було отримано відповідь, у якій МПП "Аріс" відмовлено у задоволенні клопотання про продовження договору оренди землі з підстав внесення змін до Земельного кодексу України стосовно здійснення розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
12.06.2013 р. МПП "Аріс" було подано до Держземагентства клопотання про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди, у відповідь на яке 23.08.2013 р. позивача було повідомлено про пропуск ним встановленого законом терміну на поновлення договору оренди землі та втрату орендарем права на поновлення договору оренди земельних ділянок.
Проте, позивач вважає таку відмову відповідача необґрунтованою, вказуючи на наявність законодавчо визначених підстав для поновлення договору оренди землі, в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку із своєчасним надісланням орендарем повідомлення про намір продовжити дію договору.
У відзиві на позовну заяву Головне управління Держземагентства у Чернігівській області просило відмовити у її задоволенні вказуючи на те, що згідно умов договору оренди землі від 06.03.2012 р., строк його дії закінчився 26.04.2013 р., проте, орендарем у відповідності до статті 33 Закону України "Про оренду землі" повідомлення про намір поновлення договору до Головного управління Держземагентства у строки визначені пунктом 7 договору, надіслано не було, у зв'язку з чим орендар втратив право на поновлення цього договору.
Відповідач зазначав, що Головне управління Держземагентства у Чернігівській області не укладало договір з МПП "Аріс" та не є орендодавцем за цим договором, тобто між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, а отже і не існує зобов'язань.
При цьому, Головне управління Держземагентства у Чернігівській області під час реалізації своїх повноважень в частині надання земельних ділянок у власність або в оренду приймає відповідне рішення у вигляді наказів, а відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. № 7, суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування. Отже, способом волевиявлення управління Держземагентства стосовно оренди земельних ділянок, договір щодо оренди яких має намір поновити позивач, є виключно наказ.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.12.2013 р. (суддя Шестак В.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі і реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, в той час як Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області було розглянуто лист - повідомлення позивача про поновлення договору оренди землі та відмовлено у його задоволенні, тобто прийнято відповідне рішення.
За апеляційною скаргою МПП "Аріс" Київський апеляційний господарський суд (судді: Федорчук Р.В., Лобань О.І., Майданевич А.Г.) переглянувши рішення господарського суду Чернігівської області від 06.12.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 12.02.2014 р. залишив його без змін з тих же підстав.
МПП "Аріс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неповним з'ясуванням судами всіх обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, вказуючи на помилковість висновків судів стосовно того, що для поновлення договору оренди землі необхідне прийняття відповідного рішення органом, який має право на передачу земельних ділянок у користування, оскільки в частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" законодавцем чітко визначені умови, за наявності яких договір оренди земельної ділянки вважається автоматично поновленим, при цьому вказано, що в разі настання зазначених умов укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється без прийняття рішення про поновлення договору оренди землі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, на підставі розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації від 13.08.2004 р. № 304, 10.09.2004 р. між Прилуцькою державною адміністрацією Чернігівської області (орендодавець) та МПП "Аріс" (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області загальною площею 28,8851 га, строком на 7 років.
Розпорядженням Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області від 14.02.2012 р. № 55 поновлено МПП "Аріс" терміном на 1 рік договір оренди земельних ділянок загальною площею 28,8851 га, у тому числі ріллі 28,8851га, земель резервного фонду Богданівської сільської ради.
06.03.2012 р. між та Прилуцькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та МПП "Аріс" (орендар) було укладено договір оренди земельних ділянок, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки: сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Богданівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області (пункт 1 договору).
Відповідно до пункту 2 договору в оренду передаються землі резервного фонду, загальною площею 28,8851 га, у тому числі ріллі 28,8851 га в якісному стані придатному для сільськогосподарського виробництва.
Пунктом 7 договору сторонами передбачено, що договір укладено строком на 1 рік. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 38 договору).
Вказаний договір зареєстрований у управлінні Держкомзему у Прилуцькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 26.04.2012 р. за № 742410004007945.
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону).
Сервисы для юристов