ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2014 року Справа № 922/3742/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Полянського А.Г.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Транс-Сервіс"на постановувід 19.02.2014 Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 922/3742/13господарського суду Харківської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел"доПриватного підприємства "Транс-Сервіс"простягнення 73 897,11 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: Можаєв С.О. (довіреність від 08.01.2014р.)від відповідача:не з'явилисьВ С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Смірнова О.В.) від 21.10.2013, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Істоміна О.А., судді - Гребенюк Н.В., Слободін М.М.) від 19.02.2014, у справі № 922/3742/13 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 71 465,88 грн відшкодування вартості вантажу та 1 663,90 грн судового збору; в стягненні 2 073,48 грн 3% річних, 357,75 грн інфляційних втрат судом відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить повністю скасувати ухвалені по справі судові акти, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
16.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренус Ревайвел" та Приватним підприємством "Транс-Сервіс" був укладений договір №503/10, у відповідності до умов якого позивач доручає, а відповідач бере на себе зобов'язання, організувати за рахунок позивача перевезення вантажів позивача в міжнародному сполученні. На виконання умов договору, позивачем 07.07.2012 було подано відповідачу заявку №026256 на перевезення вантажу (жувальної гумки, жувальні цукерки, льодяники) вагою до 20 тон (33 палети) з місця завантаження: Пулковське шосе, б. 56, к. 4, літ. А, м. Санкт-Петербург (вантажовідправник - ТОВ "АЛИДИ-Норд" за дорученням ТОВ "Ріглі"), до місця вивантаження: Київська обл., с. Стоянка, Житомирське шосе, 7 (вантажоодержувач - ТОВ "Ренус Ревайвел"), яка була прийнята та погоджена відповідачем, про що свідчить його підпис та печатка на примірнику заявки. Вантаж повинен був перевозитися наступним автотранспортним засобом: автомобіль ОАР д.н.з. НОМЕР_1, напівпричіп НОМЕР_2, водій - ОСОБА_5, про що зазначено у відповідній заявці. Матеріалами справи підтверджено, що вантаж був прийнятий до перевезення водієм, зазначеним у заявці - ОСОБА_5, що підтверджується CMR А № 167978, копія якої долучена до матеріалів справи. Відповідно до супровідних документів на вантаж (міжнародна накладна №5500658777 від 12.07.2012) для перевезення був наданий вантаж вартістю 96246,51 грн. Згідно п.2.1.5 договору відповідач зобов'язаний доставити вантаж відповідно до поданої заявки до пункту призначення і здати його вантажоодержувачу. Факт недостачі товару в 42 ящиках було виявлено під час розвантаження автомобіля НОМЕР_1/НОМЕР_2 в пункті призначення на суму 71 465,88 грн, та зафіксовано в акті експертизи Київської торгово-промислової палати №2463 від 18.07.2012. Факт втрати товару зафіксований 24.07.2012 водієм відповідача ОСОБА_5 в акті прийомки вантажу за кількістю, комплектністю та якістю, який скріплений печаткою відповідача. Зазначений позивачем розрахунок збитків підтверджує також претензія ТОВ "Ріглі Україна" №74 від 27.07.2012, отримана позивачем 31.07.2012, в якій ТОВ "Ріглі Україна" вимагає відшкодувати збитки в розмірі 71 465,88 грн. Позивачем були перераховані ТОВ "Ріглі Україна" грошові кошти в сумі 71465,88 грн, що підтверджується платіжним дорученням №0017845 від 06.09.2012, в графі "призначення платежу" зазначено: "оплата згідно претензії №74 від 27.07.2012". Позивач вважає, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо збереження вантажу, внаслідок чого позивачу нанесені збитки у розмірі дійсної вартості вантажу в сумі 71465,88 грн. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення з відповідача 71465,88 грн збитків, 2073,48 грн 3% річних, 357,75 грн інфляційних витрат. Позов обґрунтований посиланням на положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, Митної Конвенції про міжнародні перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП ("Конвенція МДП"), статті 509, 526, 623, 625, 629, 924 ЦК України, ст. 218 Господарського кодексу України.
Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин за якими встановив, що факт недоставляння ввіреного відповідачу вантажу до місця доставки у необхідній кількості та факт його втрати внаслідок заволодіння третіми особами підтверджується матеріалами справи та визнається самим відповідачем. Застосувавши до даних правовідносин відповідні положення Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, ст.ст.920, 925 ЦК України, господарський суд вважав, що відповідачем не доведено жодної із обставин для звільнення його від відповідальності за втрату вантажу, в той час, як наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача у відповідності з приписами статті 22 ЦК України повністю підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для стягнення з відповідача 71 465,88 грн вартості вантажу є статті 17, 18, 20 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, статті 22, 920, 924 ЦК України та умови пунктів 2.1.5 договору, укладеного між сторонами по справі.
З даним висновками правомірно погодилась апеляційна інстанція, оскільки вони відповідають встановленим судами обставинам справи та нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд виходив із такого.
Відповідно до п.1.1. укладеного між сторонами по справі договору №503/10 від 16.12.2010 замовник доручає, а перевізник бере на себе зобов'язання організувати за рахунок позивача перевезення вантажів позивача в міжнародному сполученні. Згідно п.1.2 договору умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг перевізника, а також інші умови, пов'язані з виконання даного договору, вказуються в заявках на перевезення вантажу, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно пункту 10.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 (зі змінами та доповненнями) перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених договорів із замовниками згідно з заявками (додаток 1) або за разовими договорами (додаток 2).
Частиною 2 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що укладання договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента, тощо) відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до пунктів 1.2. - 1.3. договору перевезення здійснюється на підставі письмової Заявки Замовника, в якій вказуються умови перевезення, вид вантажу, вид транспорту, вартість послуг Перевізника, а також інші умови, пов'язані з виконанням даного Договору.
Факт надання послуг з перевезення вантажу, має підтверджуватися єдиним транспортним документом або комплектом документів (автомобільних, залізничних накладних тощо), у яких відображається шлях проходження вантажу від пункту відправлення до пункту призначення.
Ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 №1955-ІV встановлено, що перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні оформляється міжнародною товарно-транспортною накладною (надалі - СМР).
На виконання умов договору позивачем 07.07.2012 було подано відповідачу заявку №026256 на перевезення вантажу (жувальні гумки, жувальні цукерки, льодяники) вагою до 20 тон (33 палети) з місця завантаження: Пулковське шосе, б. 56, к. 4, літ. А, м. Санкт-Петербург (вантажовідправник -ТОВ "АЛИДИ-Норд" за дорученням ТОВ "Ріглі"), до місця вивантаження: Київська обл., с. Стоянка, Житомирське шосе, 7 (вантажоодержувач - ТОВ "Ренус Ревайвел"), яка була прийнята та погоджена відповідачем, про що свідчить його підпис та печатка на примірнику заявки. Вантаж повинен був перевозитися наступним автотранспортним засобом: автомобіль ОАР д.н.з. НОМЕР_1, напівпричіп НОМЕР_2, водій - ОСОБА_5, про що зазначено у відповідній заявці.
Вантаж був прийнятий до перевезення водієм, зазначеним у заявці - ОСОБА_5, що підтверджується CMR А №167978, копія якої долучена до матеріалів справи.
Відповідно до супровідних документів на вантаж (міжнародна накладна №5500658777 від 12.07.2012) для перевезення був наданий вантаж вартістю 96 246,51 грн.
Згідно п.2.1.5 договору відповідач зобов'язаний доставити вантаж відповідно до поданої заявки до пункту призначення і здати його вантажоодержувачу.
Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо збереження вантажу, що, в свою чергу, призвело до недостачі вантажу.
Факт втрати товару зафіксований 24.07.2012 водієм відповідача ОСОБА_5 в акті прийомки вантажу за кількістю, комплектністю та якістю, який скріплений печаткою відповідача.
Водій ОСОБА_5, який здійснював перевезення вантажу, надав пояснювальну записку, в якій зазначив, що 12.07.2012 завантажив товар та слідував за маршрутом С. Петербург - Київ через закордонний перехід у супроводі з охороною та накладені пломби були на місці, проте 15.07.2012, коли виїхав на перехід, виявив відсутність накладених пломб, та з цим питанням звернувся до митної служби, після чого було відкрито причеп та виявлено крадіжку товару.
Факт недостачі товару в 42 ящиках було виявлено під час розвантаження автомобіля НОМЕР_1/НОМЕР_2 в пункті призначення на суму 71 465,88 грн, та зафіксовано в акті експертизи Київської торгово-промислової палати №2463 від 18.07.2012.
Сервисы для юристов