Постанова ВГСУ від 15.04.2014 року у справі №913/2409/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 913/2409/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного підприємства "Антрацит"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 р.у справі№ 913/2409/13господарського суду Луганської областіза позовомДержавного підприємства "Вугілля України"доДержавного підприємства "Антрацит"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Луганська вугільна компанія" - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська"про стягнення 29859,36 грн.за участю представників: позивачаВовченко О.С., дов. від 24.12.2013відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)третіх осібне з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Вугілля України" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Антрацит" 29859,36 грн. збитків, понесених внаслідок здійснення додаткових витрат за час перевезення надлишку вантажу, виявленого залізницею при перевірці маси вантажу за договором поставки вугілля від 19.04.2011 №21-11/1-ЕН.

Відповідач у відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на непідтвердження наявності збитків внаслідок невиконання умов договору, недоведеність позивачем вини та протиправної поведінки відповідача у спричиненні заявленої шкоди.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.11.2013 (суддя: Ворожцов А.Г.) у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2014 (судді Татенко В.М.- головуючий, Зубченко І.В., Радіонова О.О.) рішення господарського суду Луганської області від 27.11.2013 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача на відшкодування завданих збитків 29859,36 грн; на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за подання позову 1720,50 грн; на відшкодування витрат по сплаченому судовому збору за подання апеляційної скарги 860,25 грн.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Державне підприємство "Антрацит" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в даній справі та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме: судами безпідставно не взято до уваги положення статей 23, 37, 118, 122, 130, Статуту залізниць України, якими передбачено, що усі розрахунки та витрати, пов'язані із виконанням договору перевезення розподіляються між відправником та вантажоодержувачем, тому скаржник вважає, що спричинені збитки пов'язані із порушенням правил навантаження вагонів відповідно до їх вантажопідйомності випливають із договору перевезення у формі залізничної накладної, укладеного між вантажовідправниками і вантажоотримувачами; окрім цього скаржник зазначає, що відповідно до статей 528, 618 Цивільного кодексу України не передбачено обов'язку боржника у разі невиконання його обов'язку іншою особою нести за таке невиконання відповідальність, а обов'язок щодо відвантаження вугільної продукції покладено на ТОВ "ЦЗФ "Нагольчанська"; передбачені пунктом 2.1 договору поставки умови постачання Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" містять обов'язок продавця щодо укладення договору перевезення товару до місця призначення; тобто скаржник не несе відповідальності за понесені позивачем збитки.

Позивач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу відхилив її доводи, вказавши на законність та обґрунтованість постанови апеляційної інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" у відзиві на касаційну скаргу просить скасувати постанову в даній справі та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Відповідач та треті особи не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2011 між Державним підприємством "Вугілля України" (покупець) та Державним підприємством "Антрацит" (постачальник) було укладено договір поставки вугілля № 21-11/1-ЕН, за умовами якого постачальник зобов'язався поставляти, а покупець прийняти та оплатити вугілля в асортименті за реквізитами та якісними характеристиками, приведеному в цьому договорі.

Згідно з пунктом 1.5 договору постачальник гарантує, що вугілля, яке постачається за договором, знаходиться у його власності.

Відповідно до умов пункту 2.1 договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаних в додатках до договору.

Пунктом 3.1.2 договору визначено, що постачальник зобов'язаний здійснювати завантаження вугіллям однорідної якості всіх вагонів партії та по всій глибині вагону в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо вагони та у відповідності до вимог завантаження, що ставляться залізницею.

За пунктами 4.2, 4.3 договору вантажовідправники, ТЕС - вантажоотримувачі, залізничні станції відвантаження та призначення, кількість, марки, базова якість, терміни поставки, максимальний добовий обсяг відвантаження вугілля на кожну ТЕС, ціна та вартість вугілля визначаються в додатках до договору. Кількість вугілля по поставках в додатках до договору зазначається на підставі обсягів закупівлі, погоджених покупцеві енергогенеруючими компаніями/кінцевими споживачами у відповідних періодах поставки.

За умовами 5.1 договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій держарбітражу при раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 та від 25.04.1966 № П-7 з подальшими змінами та доповненнями, положеннями про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року № 888, ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань"; ДСТУ 3472-96 "Вугілля буре, кам'яне та антрацит"; Статуту залізниць України, та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту.

У відповідності з п. 7.5 договору покупець забезпечує оплату залізничного тарифу по перевезенню вугілля.

Пунктом 8.3 передбачено, що у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, а також пунктам 3.1.2 та 3.1.3 договору, постачальник відшкодовує затрати покупця та вантажоотримувача по оплаті користування вагонами, витрат на подачу - прибирання вагонів, маневрових робіт, зберігання вантажів Залізницею та інше.

Окрім цього, 29.04.2011 між ПАТ "Центренерго" (покупець) та ДП "Вугілля України" (Постачальник) було укладено договір поставки вугілля № 111/2, відповідно до умов якого постачальник постачає покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі.

30.08.2011 та 29.09.2011 сторони уклали додатки №№ 09/11-2, 09/11-3 до Договору постачання, якими визначили, що на його виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" на адресу Трипільської ТЕС (структурна одиниця ПАТ "Центренерго") буде відвантажена вугільна продукція.

На виконання умов Договору постачання та Договору 111/2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" на адресу Трипільської ТЕС (структурна одиниця ПАТ "Центренерго") у 2011 році за залізничними накладними №№ 49605454, 49631492, 50039346, 50097104, 50097146, 50100379 у вагонах №№ 6490350, 67891481, 65229460, 68605161, 67666784, 67349951 був відвантажений та відправлений вантаж - вугільна продукція.