ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2017 року Справа № 910/13414/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого суддіКорсака В.А.суддівДанилової М.В., Швеця В.О.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АСВІО БАНК"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 у справі № 910/13414/16 Господарського суду Чернігівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АГРОРЕСУРС"доПублічного акціонерного товариства "АСВІО БАНК"провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в судовому засіданні взяли участь представники :- позивачаГлушковська А.О.- - відповідача не з'явився
В С Т А Н О В И В:
В липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АГРОРЕСУРС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АСВІО БАНК", в якій просило суд: визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства "АСВІО БАНК" щодо відмови у знятті з валютного контролю зовнішньоекономічних операцій за митними деклараціями №504050002/2016/101001 від 24.02.2016 та №504050002/2016/101003 від 24.02.2016; зобов'язати Публічне акціонерне товариство "АСВІО БАНК" зняти з валютного контролю зовнішньоекономічні операції за митними деклараціями № 504050002/2016/101001 від 24.02.2016 та № 504050002/2016/101003 від 24.02.2016; судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 матеріали справи передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 25.10.2016 (суддя Лавриненко Л.М.) у даній справі в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 (у складі головуючого Тарасенко К.В., суддів: Тищенко О.В., Іоннікова І.А.) у даній справі вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено позов у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "АСВІО БАНК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції про відмову у позові - залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АГРОРЕСУРС" не погоджується з доводами скаржника і просить суд відмовити у задоволенні його касаційної скарги, а оскаржувану постанову - залишити без змін.
13.03.2017 від Публічного акціонерного товариства "АСВІО БАНК" на адресу суду надійшли додаткові пояснення по суті спору, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.
15.03.2017 Публічне акціонерне товариство "АСВІО БАНК" не реалізувало процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення було повідомлено належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що Публічне акціонерне товариство "АСВІО БАНК" (відповідач по справі) є агентом валютного контролю за валютними операціями та відповідно до генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій № 133 від 16.11.2011, виданої Національним банком України, банку надано право здійснення валютних операцій, перелік яких визначений додатком до генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій (а.с.151-152, т.1).
12.08.2015 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АГРОРЕСУРС" укладено договір № 700-201/15Т банківського рахунку, відповідно до якого, банк, взяв на себе зобов'язання відкрити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АГРОРЕСУРС" (позивачу у справі) рахунки № 26006557150002 (USD), 26005557150003 (EUR), 260075577150001 (UAH) та здійснювати обслуговування рахунків на підставі цього договору.
22.01.2016 між Компанією "ANSERCONE ENTERPRISE LP", як Комітентом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АГРОРЕСУРС", як Комісіонером, було укладено контракт комісії від № GC-ANS/2201-16, відповідно до якого, Комісіонер зобов'язується здійснювати дії з придбання на митній території України товарів у продавців (виробників, видобувачів, імпортерів і оптових покупців названих Комітентом, продажу Товару на митній території України кінцевим споживачам/покупцям, названим Комітентом та перерахування на вимогу Комітента доходу, отриманого від купівлі-продажу Товару за цим Контрактом.
Також, 22.01.2016 між Компанією "ANSERCONE ENTERPRISE LP", як Комітентом, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АГРОРЕСУРС", як Комісіонером, було укладено контракт комісії № OС-ANS/2201-16, за умовами якого, комісіонер зобов'язується здійснювати дії з придбання на митній території України будь-яких товарів, робіт і послуг у продавців (виробників, видобувачів, імпортерів і оптових покупців та відвантаження/переміщення Товарів за межі митної території України кінцевим споживачам/покупцям/одержувачам або Комітенту.
Додатковою угодою № 1/1 від 23.01.2016 до контракту від 22.01.2016 № ОC-ANS/2201-16 сторони передбачили право позивача купувати товар за грошові кошти, отримані як дохід від здійснення купівлі-продажу товарів за контрактом від 22.01.2016 № GC-ANS/2201-16.
До контракту комісії № OС-ANS/2201-16 від 22.01.2016 сторонами підписані та скріплені печатками відповідні специфікації (т.1., а.с.111-116, 118-121, 124-128), відповідно до яких, позивач на виконання цього контракту повинен був здійснити закупівлю олії соняшникову нерафінованої українського походження.
На виконання контракту комісії від 22.01.2016 № ОC-ANS/2201-16 позивачем, як Комісіонером, було придбано на митній території України та експортовано на користь компанії "ANSERCONE ENTERPRISE LP" олію соняшникову нерафіновану українського походження, що підтверджено митними деклараціями № 504050002/2016/101001 на суму 23718320,95 грн., № 504050002/2016/101003 від 24.02.2016 на суму 12942517,56 грн.
Відповідачем, як агентом валютного контролю, було взято на валютний контроль зовнішньоекономічні операції за вказаними митними деклараціями на виконання контракту комісії від № OС-ANS/2201-16 від 22.01.2016.
Посилаючись на повне виконання зобов'язань з оплати товару за вказаними митними деклараціями, позивач неодноразово звертався до відповідача щодо зняття з валютного контролю експортних операцій, однак йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (далі по тексту - Інструкція № 136 від 24.03.1999).
В своєму позові позивач послався на неправомірну відмову відповідача у знятті експортних операцій з валютного контролю, незважаючи на їх повну оплату, оскільки залік зустрічних однорідних вимог, в розумінні положень Інструкції № 136 від 24.03.1999, позивачем не проводився, а оплата здійснена за рахунок прибутку, отриманого при виконанні контракту комісії №GC-ANS/2201-16 від 22.01.2016.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було здійснено залік зустрічних однорідних вимог щодо нерезидента - компанії "ANSERCONE ENTERPRISE LP", а товари, які були експортовані за контрактом комісії від 22.01.2016 № ОC-ANS/2201-16 були придбані не за рахунок нерезидента (комітента, компанії "ANSERCONE ENTERPRISE LP").
Постанова апеляційного господарського суду, якою скасовано зазначене рішення суду, мотивована тим, що товар, який був експортований на користь нерезидента, був придбаний за рахунок такого нерезидента, а Інструкцією від 24.03.1999 № 136 не встановлено обмежень щодо способу здійснення нерезидентом оплати за експортною операцією. Судом також враховано, що поняття "придбання товару за рахунок нерезидента" включає право комісіонера придбавати такі товари за рахунок грошових коштів, отриманих комітентом у вигляді прибутку від здійснення господарських операцій. На думку суду, експорт товару, придбаного за рахунок нерезидента на користь такого нерезидента не передбачає надходження виручки за такою господарською операцією.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що товар, експортований за митними деклараціями №504050002/2016/101001 від 24.02.2016, №504050002/2016/101003 від 24.02.2016 було оплачено нерезидентом за рахунок доходу, отриманого за контрактом комісії від 22.01.2016 № GC-ANS/2201-16, з дотриманням 90-денного строку для зарахування виручки за зовнішньоекономічним контрактом. Відмова відповідача у знятті з валютного контролю експортної операції визнана судом неправомірною.
Колегія суддів вважає, що судові рішення попередніх інстанцій у справі прийняті при неповному дослідженні усіх обставин справи, тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав.
Сервисы для юристов