Постанова ВГСУ від 15.03.2016 року у справі №904/3608/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Справа № 904/3608/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого Овечкіна В.Е.,суддівКовтонюк Л.В., Чернова Є.В.,за участю представників:позивача- Нугаєва В.В.,відповідача- не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015у справі№904/3608/15за позовомПАТ "Проектно-технологічний та конструкторський інститут "Укркраненерго"доПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"простягнення заборгованості ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ПАТ "Проектно-технологічний та конструкторський інститут "Укркраненерго" 105718 грн. основного боргу, 21351,23 грн. пені, 37676,90 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 1259,88 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 (судді: Пархоменко Н.В., Коваль Л.А., Чередко А.Є.) рішення змінено шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 105718 грн. основного боргу, 21225,27 грн. пені, 34676,90 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 1246,37 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати повністю і припинити провадження у справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.11,509,599,631 ЦК України, ст.ст.5,12 Закону України "Про третейські суди" та ст.ст.12,80 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що третейське застереження, яке міститься у п.6.2 договору від 26.08.2014 №878, укладеному між сторонами, є чинним, не було визнано недійсним та може бути виконано, тому спір між сторонами повинен вирішуватись у Постійно діючому Регіональному суді при Асоціації "Регіональна правова група".

Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 26.08.2014р. між ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (замовник) та ПАТ "Проектно-технологічний та конструкторський інститут "Укркраненерго" (виконавець) був укладений договір №878, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання на розробку робочої документації: Технічне переоснащення крана мостового електричного грейферного Q 20 т інв № 44011533 РОФ-1 ПАТ "ІнГЗК".

Згідно умов договору №878 від 26.08.2014 ПАТ "Проектно-технологічний та конструкторський інститут "Укркраненерго" виконало усі три етапи з розробки робочої документації на загальну суму 140000 грн., які прийняті ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" без зауважень, що підтверджується актами здачі-приймання робіт №878-1 від 14.10.2014 на суму 24282грн. (а.с.34), №878-2 від 11.11.2014 на суму 48491,96 грн. (а.с.35), №878-3 від 19.11.2014 на суму 67226,04 грн. (а.с.36).

За виконану технічну документацію замовник зобов'язується перерахувати виконавцю відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (Додаток №1) 140000 грн. (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.4 договору оплата замовником вартості виконаних виконавцем робіт, здійснюється поетапно шляхом перерахування грошових коштів на р/р виконавця протягом 60-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт на підставі рахунку.

На оплату виконаних робіт позивачем виставлені відповідачу рахунки, зокрема, №54 від 11.11.2014 року на суму 48491,96 грн., №55 від 19.11.2014 року на суму 67226,04 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ПАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" здійснило часткову оплату виконаних робіт: 25.12.2014р. оплачено 1 етап робіт у сумі 24282 грн. та 25.02.2015р. частково оплачено 2 етап робіт у сумі 10000 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №878 від 26.08.2014 в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт згідно актів здачі-приймання виконаних робіт №878-2 від 11.11.2014 та №878-3 від 19.11.2014.

Відповідно до ст.ст.526,629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 ЦК України).

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за виконані роботи за договором №878 від 26.08.2014 згідно актів здачі-приймання виконаних робіт №878-2 від 11.11.2014 та №878-3 від 19.11.2014 у сумі 105781 грн.

З огляду на п.2.4 договору строк оплати виконаних робіт згідно актів здачі-приймання виконаних робіт №878-2 від 11.11.2014 та №878-3 від 19.11.2014 є таким, що настав.

Як достеменно встановлено судами попередніх інстанцій, доказів оплати виконаних робіт у повному обсязі відповідач до суду не надав, а доводи, наведені в обґрунтування позову, не спростував, тому правомірним є висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 105718 грн. (140000грн. - 24282грн. - 10000грн.).

24.12.2015р. представниками сторін повідомлено та надані докази сплати відповідачем заборгованості згідно платіжного доручення №4500044387 від 23.12.2015 у сумі 38491,96 грн. та згідно платіжного доручення №4500044388 від 23.12.2015 у сумі 67226,04 грн.

Частиною 1 ст.104 ГПК України не передбачено можливості скасування або зміни рішення у зв'язку зі зміною стану розрахунків між сторонами (наприклад, зменшення або збільшення заборгованості), якщо така зміна сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду (п.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи, що погашення суми основного боргу відбулося після прийняття рішення у справі, рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення 105718 грн. основного боргу не підлягає зміні або скасуванню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 21351,23 грн. за прострочення по акту №878/2 за період з 11.01.2015р. по 05.06.2015р. та по акту №878-3 за період з 19.01.2015р. по 05.06.2015р.

При цьому, останнім днем оплати за актом №878/2 від 11.11.2014 визначено 10.01.2015 року (прострочення з 11.01.2015 року), останнім днем оплати за актом №878/3 від 19.11.2014 визначено 18.01.2015 року (прострочення з 19.01.2015 року).

Між тим, відповідно до ч.5 ст.254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Апеляційна інстанція, враховуючи приписи ч.5 ст.254 ЦК України, зміст п.2.4 договору (оплата протягом 60 календарних днів з моменту підписання актів), а також те, що: 10.01.2015 року є вихідним днем (субота), останнім днем оплати за актом №878/2 від 11.11.2014 є 12.01.2015 року (понеділок), прострочення має місце з 13.01.2015 року; 18.01.2015 року є вихідним днем (неділя), останнім днем оплати за актом №878/3 від 19.11.2014 є 19.01.2015 року (понеділок), прострочення має місце з 20.01.2015 року, дійшла обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені, а саме в сумі 21225,27 грн., зокрема, за актом №878/2 за період з 13.01.2015 року по 05.06.2015 року - у сумі 8093,17 грн., за актом №878/3 за період з 20.01.2015 року по 05.06.2015 року - у сумі 13122,10 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1259,88 грн., з яких: 497,37 грн. нараховані за актом №878/2 за період з 11.01.2015 року по 05.06.2015 року у сумі та 762,51 грн. - за актом №878/3 за період з 19.01.2015 року по 05.06.2015 року.