Постанова ВГСУ від 15.02.2024 року у справі №604/746/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 604/746/22

провадження № 51 - 4764км23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 грудня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 03 травня 2023 року у кримінальних провадженнях, внесенених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202221110000088, 1202221110000145, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , раніше судимого: 14 липня 2022 року вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 309, ч. 1 ст. 354, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, звільнений на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 грудня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_7 за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Підволочиського районного суду Тернопільської області від 14 липня 2022 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Змінено ОСОБА_7 запобіжний захід із особистого зобов`язання на тримання під вартою, взявши останнього під варту негайно в залі суду. Початок строку відбування покарання визначено рахувати з 06 грудня 2022 року.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, 21 липня 2022 року, в нічний час доби, знаходячись в м. Скалат Тернопільського району Тернопільської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, проник через вікно до житлового будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав електродриль та музичну портативну bluetooth колонку «W-King», спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 489 гривень 05 копійок.

Крім того, ОСОБА_7 16 жовтня 2022 року, приблизно о 16:00, знаходячись в м. Скалат Тернопільського району Тернопільської області, діючи умисно, з корисливим мотивом, повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу таємно викрав зі столика, розташованого біля магазину продуктів по вул. Коновальця мобільний телефон «Huawei P8 Lite 2017» вартістю 2150 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальних збитків на вказану суму.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 03 травня 2023 року вирок місцевого суду залишено без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Аргументуючи свою позицію зазначає, що розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 проведено без потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , яких, на його думку, належним чином повідомлено не було, а подані останніми заяви про проведення судових засідань без їх участі не можна брати до уваги, оскільки вони не містять електронно-цифрового підпису.

Крім цього, стверджує що у даному кримінальному провадженні відсутня постанова керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, а тому є обґрунтований сумнів щодо наявності повноважень у прокурора ОСОБА_10 на участь у судовому розгляді у суді першої інстанції.

Також, захисник ОСОБА_6 стверджує, що місцевий суд при призначенні покарання безпідставно не застосував положення ст. 70 КК України та не вказав частину ст. 71 КК України, якою керувався при визначенні остаточного покарання.