Постанова ВГСУ від 15.02.2017 року у справі №910/15549/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року Справа № 910/15549/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач), суддівПалія В.В., Селіваненка В.П.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства "Центренерго" від позивача: Чечока М.В. від відповідача:Боєнко О.В.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 22.03.2016 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 рокуу справі№ 910/15549/15за позовомПублічного акціонерного товариства "Центренерго"до відповідачаПублічного акціонерного товариства "Донбасенерго"про стягнення 23 701 962,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (далі позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі відповідач) про стягнення 23 701 962,37 грн., з яких 11 682 478,43 грн. - попередня оплата, 2 504 201,72 грн. - пеня за порушення строків поставки товару, 9 515 282, 22 грн. - пеня за недопоставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем, у порушення умов Контракту №212 від 02.09.2014 року (далі Контракт), здійснено поставку товару несвоєчасно та не в повному обсязі.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року в частині стягнення пені позов задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 1 057 264,30 грн. пені за недопоставлений товар.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 р. рішення Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 року залишено без змін.

Місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до висновку, що поставка товару у кількості 49 436,25 тонн відбулася в межах договірного строку, а тому вимоги позивача про стягнення 2 504 201,72 грн. пені за порушення строків поставки задоволенню не підлягають. Пеню за недопоставлений товар, за висновками судів попередніх інстанцій, слід розраховувати виходячи із суми здійсненої позивачем попередньої оплати даної частини товару, і тому вірний розмір пені за недопоставку товару становить 2 114 528, 60 грн. При цьому, за результатами розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру пені судами зменшено розмір пені, яка підлягає стягненню, на 50%, тобто до 1 057 264,30 грн. пені.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення пені задовольнити повністю.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами була надана неналежна оцінка фактичним обставинам справи та невірно застосовано діюче законодавство. Позивач, зокрема, звертає увагу суду на те, що відповідно до умов Контракту датою поставки партії товару вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару. Позивач також зауважує, що укладений сторонами Контракт не містить умов про попередню оплату товару.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

02.09.2014 року позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено Контракт (т. 1 а.с. 16-22).

Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець зобов'язався продати, а покупець купити вугілля марки Т, ввезене на митну територію України по коду відповідно до УКТ ЗЕД 2701 19 00 00, на умовах, вказаних у Контракті.

Пунктами п. 1.2, 1.4 передбачено, що загальна кількість товару, який поставляється, орієнтовно складає 110 000 метричних тон (+/- 10%). Поставка товару виконується партіями, розмір партії визначається сторонами в додатках до контракту, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 3.1 Контракту поставка товару проводиться залізничним транспортом, партіями, насипом, у відкритих, технічно справних, очищених від залишків раніше перевезеного вантажу, залізничних напіввагонах із застосуванням необхідних заходів проти замерзання вантажу за мінусових температур. Реквізити вантажоотримувача зазначаються у заявках покупця, заздалегідь узгоджених з продавцем, або у додатках до контракту, а також інструкції із заповнення залізничних накладних.

До 15 числа поточного місяця покупець зобов'язався надіслати продавцю по електронній пошті заявку на наступний календарний місяць із зазначенням кількості запланованого до поставки товару, станції призначення вантажоотримувача (п. 3.2 Контракту).

Пунктом 5.2 Контракту встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на рахунок продавця на підставі рахунків продавця і розрахунку суми платежу з урахуванням положень пунктів 4.7, 5.3 Контракту.

Згідно з п. 4.7 Контракту, враховуючи, що предметом даного Контракту є поставка імпортного товару, гривневий еквівалент фактичної вартості якого залежить від обмінного курсу гривні до долара США, сторони встановили, що для розрахунку фактичної вартості поставленої партії товару по Контракту в національній валюті України, з ціллю її фіксації в акті прийому-передачі партії товару, а також для здійснення покупцем платежу за товар, - використовується середній курс продажу (ask) долара за гривню, встановлений на УМБВР в останній фінансовий (робочий день), що передує дню здійснення покупцем передоплати за таку партію товару.

Відповідно до п. п. 6.2, 6.3 Контракту датою поставки партії товару вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі товару.

Пунктом 8.3 Контракту передбачено, що у випадку порушення строків поставки та/або обсягів поставки продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості невідвантаженого в строк та/або недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.

З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2014 р. сторонами було підписано додаток № 1 до Контракту (т. 1 а.с. 23-25), в якому, зокрема, зазначено період відвантаження - вересень 2014 р. та період поставки - вересень-жовтень 2014 року, а також вказано реквізити вантажоотримувачів.

За своєю правовою природою Контракт, укладений між сторонами у справі, є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В даному випадку, до Контракту, укладеного сторонами у справі, застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Матеріали, зібрані у справі, свідчать про те, що позивачем здійснено передоплату за постачання вугілля в сумі 82 876 961,60 грн. (платіжні доручення (т. 1 а.с. 26-32), однак відповідач здійснив поставку товару у кількості 49 436, 25 тонн (акти приймання-передачі (т. 1 а.с. 33-101) загальною вартістю 67 639 306 грн. 83 коп.