ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2017 року Справа № 910/10877/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКролевець О.А., суддівЄвсікова О.О., Картере В.І.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.11.2016у справі№910/10877/16 Господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"до за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача проПублічного акціонерного товариства "Сбербанк" Клімова Леоніда Михайловича тлумачення змісту договоруза зустрічним позовом до проПублічного акціонерного товариства "Сбербанк" Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" тлумачення змісту договоруза участю представниківвід позивача:Якімов Ф.В.,від відповідача: від третьої особи:Астахов Р.М., Якімов Ф.В.,ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 02.08.2016 (суддя Привалова А.І.) первісний позов Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі - ПрАТ "ФК "Чорноморець", Товариство, позичальник) задоволено частково, здійснено тлумачення пункту 13 Договору про внесення змін №14 від 30.12.2014 до Договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 щодо моменту втрати чинності Договору про внесення змін №14 від 30.12.2014, зазначивши, що таким моментом є момент здійснення порушення позивачем умов пунктів 1, 3, 5, 8, 9 Договору про внесення змін №14 від 30.12.2014, а саме 3 лютого 2015 року, в іншій частині первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" (далі - Банк, ПАТ "Сбербанк", кредитор) про тлумачення змісту окремих частин Договору про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 (далі - кредитний договір), укладеного між сторонами (в чинній редакції, викладеній в Договорі про внесення змін №6 від 26.04.2013), задоволено повністю. Здійснено тлумачення змісту п.8.4 кредитного договору, у разі, якщо Банк використовує своє право щодо вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за кредитним Договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це позичальника із зазначенням у відповідній вимозі повної суми заборгованості, а позичальник зобов'язаний, здійснити всі платежі за цим Договором на користь Банку (при цьому строкові платежі - проценти, комісії, пені тощо повинні бути сплачені з урахуванням строку, що минув з дати, на яку Банк здійснив розрахунок заборгованості за цим Договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим Договором, і по дату повернення повної суми заборгованості за цим Договором) в строк не пізніше 10 (десяти) робочих днів з дня належного доведення до відома Сторони договору (отримання/вручення такого повідомлення-вимоги). Здійснено тлумачення змісту п.11.9 кредитного договору таким чином - "..будь-які повідомлення мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і доведені до відома іншої Сторони Договору (з моменту отримання/вручення такого повідомлення-вимоги)".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2016 (колегія суддів у складі: Мартюк А.І., Алданова С.О., Зубець Л.П.) рішення скасовано в частині задоволення зустрічного позову. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Банк звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, та рішення від 02.08.2016 залишити без змін.
Позивачем за первісним позовом та третьою особою подані заперечення на касаційну скаргу, в яких просять постанову залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 19.12.2016 у зв'язку з перебуванням судді Малетича М.М. на лікарняному призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №910/10877/16.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.12.2016 у справі №910/10877/16 визначено наступний склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий, Євсіков О.О., Картере В.І.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено її розгляд до 14 год. 30 хв. 6 лютого 2017 року в зв'язку зі складністю справи, необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи та ознайомлення з поданими запереченнями на касаційну скаргу.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.02.2017 продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено її розгляд до 10 год. 30 хв. 15 лютого 2017 року в зв'язку зі складністю справи та необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи.
Відповідачем подано додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких повторно просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши згідно з ч.1 ст.1117 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових актах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.07.2011р. між ПАТ "Сбербанк" (кредитор) та ПрАТ "ФК "Чорноморець" (позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО (з внесеними в подальшому змінами та доповненнями), за умовами якого позичальнику надано кредит у сумі 41586388 (сорок один мільйон п'ятсот вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят вісім) доларів США, з процентною ставкою за користування кредитом в розмірі - "LIBOR USD 6M" + 11,5% річних в доларах США, але не менше 12% річних, з останнім днем дії кредитної лінії - 30 червня 2018 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2015р. Банком направлено на адресу Товариства повідомлення №61/5/56, в якому було зазначено, що: з 11 лютого 2015 року нараховується підвищена процентна ставка по кредиту у розмірі LIBOR USD 6M + 13,5%, але не менше 14,0% річних - за порушення зобов'язання по складанню Акта звірки за січень (п.6 Додатку №1 до кредитного договору); з 14 березня 2015 року ставка по кредиту буде додатково збільшена та встановлена на рівні LIBOR USD 6M + 15,5%, але не менше 14,0% річних - порушення зобов'язання з надання документів з оренди земельної ділянки (п.2.11 Додатку №1 до кредитного договору в редакції договору про внесення змін №12 від 30.04.2014).
Підвищення процентної ставки здійснено на підставі п.6.6 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №6 від 26.04.2013).
30.12.2014р. між сторонами було укладено Договір про внесення змін №14 до кредитного договору, згідно п.2 якого сторони домовились доповнити п.6.3 статті 6 кредитного договору підпунктом 6.3.1 наступного змісту: " 6.3.1 Проценти нараховані за період з 15 липня 2014 року по 14 березня 2015 року підлягають сплаті в строк до 01 квітня 2015 року".
Згідно з п.3 Договору про внесення змін №14 від 30.12.2014 сторони, зокрема, домовились доповнити ст.7 кредитного договору п.7.8 наступного змісту: "7.8. Починаючи з 01 січня 2015 року позичальник зобов'язаний забезпечити щомісячні надходження орендних/суборендних платежів за договорами, майнові права на отримання виручки за якими передані в заставу Банку згідно з підпунктами "н" - "у" п. 21 кредитного договору у сумі не меншій ніж 8895432,20 (вісім мільйонів вісімсот дев'яносто п'ять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 20коп."
Пунктом 13 Договору про внесення змін №14 від 30.12.2014 сторони погодили, що Договір про зміни №14 укладений зі скасувальною обставиною відповідно до ст.212 ЦК України, в зв'язку з чим умови, викладені в Договорі про зміни №14, втрачають чинність в разі невиконання позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених п.п.1,3,5,8,9 цього договору.
Судами також встановлено, що 23.06.2015р. Банком надіслано на адресу позичальника повідомлення-вимогу №5828/5/28-2 про дострокове повернення повної суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011.
У повідомленні-вимозі №5828/5/28-2 від 23.06.2015, зазначено: "якщо протягом 10 (десяти) робочих днів з дня відправлення цієї вимоги - повідомлення позичальник поверне Банку прострочену заборгованість по кредитному договору, то зазначена вимога Банку про довгострокове повернення повної суми заборгованості по кредитному договору втрачає чинність...".
Предметом первісного позову є вимоги Товариства про тлумачення змісту п.6 Додатку №1 до Договору про внесення змін №6 від 26.04.2013 до кредитного договору, п.6.6 кредитного договору в редакції Договору про внесення змін №6 від 26.04.2013 та п.13 Договору про внесення змін №14 від 30.12.2014 до кредитного договору.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач, зокрема, зазначає про необхідність тлумачення пункту 13 Договору про внесення змін №14 від 30.12.2014 щодо моменту втрати чинності цим договором, а саме: з моменту здійснення порушення позивачем умов п.п.1,3,5,8,9 Договору про внесення змін №14 від 30.12.2014 або з моменту отримання позивачем відповідного повідомлення відповідача про припинення дії цього Договору.
Предметом зустрічного позову є вимоги Банку про тлумачення змісту п.8.4 і п.11.9 кредитного договору з метою вирішення питання щодо початку відліку строку, встановленого в п.8.4 кредитного договору, з врахуванням особливостей, визначених п.11.9 кредитного договору, та щодо належного повідомлення сторони договору, а саме моменту набрання юридичної сили повідомленням-вимогою.
Обґрунтовуючи свої вимоги Банк зазначає, що метою тлумачення окремих частин правочину є з'ясування того, що в ньому виражено, зокрема, з урахуванням протиріч між пунктами п.8.4 та п.11.9 кредитного договору в частині визначення моменту (початку) відліку строку щодо вимоги в односторонньому порядку на дострокове повернення повної суми заборгованості за кредитним договором: протягом 10 (робочих) днів з дня відправлення Банком повідомлення-вимоги Стороні договору чи/або протягом 10 (робочих) днів з дня належного доведення до відома Сторони договору (тобто з моменту отримання/вручення повідомлення-вимоги).
Задовольняючи первісний позов частково, а зустрічний позов повністю, місцевий господарський суд встановив, що передбачена пунктом 13 Договору про внесення змін №14 від 30.12.2014 скасувальна обставина (в розумінні ст.212 ЦК України) настала 31.01.2015р., в зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язання із забезпечення щомісячного надходження, починаючи з 1 січня 2015 року, орендних/суборендних платежів за договорами, майнові права на отримання виручки за якими передані в заставу згідно пп. "н"-"у" п.2.1 кредитного договору у сумі не меншій ніж 8895432,20 грн., тому, з урахуванням приписів ч.5 ст.254 ЦК України, розтлумачив, що Договір №14 втратив чинність саме 03.02.2015р. При цьому, відсутня необхідність у тлумаченні п.6 Додатку №1 до Договору про внесення змін №6 від 26.04.2013 та п.6.6 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №6 від 26.04.2013), оскільки відсутній спір щодо їх розуміння сторонами, а самі пункти є зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення. Водночас, суд дійшов висновку, що правильне тлумачення п.8.4 кредитного договору з врахуванням обов'язкового порядку належного повідомлення сторін кредитного договору, передбаченого п.11.9 кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін №6 від 26.04.2013), полягає в тому, що відлік строку вимоги в односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості (не пізніше 10 (десяти) робочих днів) має розпочинатися з моменту доведення до відома іншої сторони (тобто з моменту отримання/вручення повідомлення-вимоги).
Скасовуючи рішення в частині задоволення зустрічного позову та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні вимог зустрічного позову, суд апеляційної інстанції, в свою чергу, виходив з того, що в п.8.4 та п.11.9 кредитного договору чітко і зрозуміло сформульовано зазначені в них умови, оскільки, надіславши на адресу позичальника повідомлення-вимогу №5828/5/28-2 від 23.06.2015 про дострокове повернення повної суми заборгованості за кредитним договором №14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011, у якій (вимозі) на виконання п.8.4 кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін №6 від 26.04.2013) було встановлено строк для погашення загальної заборгованості за кредитом - 10 (десять) робочих днів з дня відправлення Банком повідомлення-вимоги, Банк фактично виконав умови п.8.4 кредитного договору, а на момент направлення вимоги №5828/5/28-2 у сторін не виникало неоднозначного трактування положень п.8.4 та п.11.9 кредитного договору. При цьому, на підставі правової оцінки документів, оформлених Банком в рамках застосування процедур стягнення з ПрАТ "ФК "Чорноморець" заборгованості за кредитним договором, суд встановив той факт, що кредитор розпочав обліковувати повну суму заборгованості за кредитним договором саме після спливу 10 (десяти) робочих днів з моменту надіслання на адресу позичальника відповідного повідомлення-вимоги, внаслідок чого дійшов висновку про те, що виконавши умови п.8.4 кредитного договору, Банк фактично намагається не розтлумачити певні умови кредитного договору, а внести зміни до вже виконаних умов, зокрема, до п.8.4 кредитного договору, що суперечить вимогам ст.213 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та щодо відмови у задоволенні первісних позовних вимог про тлумачення п.6 Додатку №1 до Договору про внесення змін №6 від 26.04.2013 та п.6.6 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін №6 від 26.04.2013), з огляду на наступне.
Сервисы для юристов