П
ОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2026 року
м. Київ
справа № 607/5636/23
провадження № 51-5283км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 травня 2024 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року в кримінальному провадженні № 22023210000000034 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ростова-на-Дону СРСР, громадянки Російської Федерації (далі - РФ), депутата Державної Думи Федеральних Зборів РФ, місце проживання невідоме, робоча адреса: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області вироком від 17 травня 2024 року засудив ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
2. За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку суду, ОСОБА_7 визнано винуватою та засуджено за те, що вона як депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ, будучи представником влади РФ, уповноваженим приймати участь у засіданнях палати і голосувати за прийняття поставлених на голосування актів та інших питань, серед яких питання ратифікації міжнародних договорів РФ, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з іншими депутатами та представниками влади і збройних сил РФ, усвідомлюючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість настання тяжких наслідків, у тому числі загибелі людей, зокрема й цивільного населення, розуміючи, що вона порушує встановлений статтями 1-3, 68 Конституції України державний устрій та порядок, посягає на суверенітет та територіальну цілісність України, з метою зміни меж її території та розширення впливу РФ, з мотивів перешкоджання Євроінтеграційному курсу розвитку України, відновлення контролю РФ над політичними та економічними процесами в Україні, усвідомлюючи, що інші співучасники діють всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, порушують принципи Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року та вимоги частини 4 статті 2 Статуту ООН та Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХIХ), ст. 1-3, 68 Конституції України, 22 лютого 2022 року за адресою: РФ, м. Москва, вул. Охотний ряд, буд. 1, прийняла участь у засіданні Державної Думи Федеральних Зборів РФ, де підтримала ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між РФ і так званою Донецькою народною республікою та Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між РФ і так званою Луганською народною республікою. У такий спосіб ОСОБА_7 , будучи представником влади, за попередньою змовою групою осіб, вчинила умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
3. Зазначені рішення Державної думи Федеральних Зборів РФ були частиною злочинного плану, так як сам факт їх існування використовувався при створенні приводів для ескалації воєнного конфлікту і був спробою виправдання агресії перед громадянами РФ та світовою спільнотою.
4. Дії РФ призвели до тяжких наслідків у вигляді загибелі людей, у тому числі дітей, отримання ними тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості та заподіяння матеріальних збитків у вигляді знищення будівель, майна та інфраструктури.
5. Тернопільський апеляційний суд ухвалою від 23 вересня 2024 року залишив без змін вирок місцевого суду.
6. Це кримінальне провадження,як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду, здійснювалося за відсутності обвинуваченої(«in absentia») в порядку спеціального досудового та судового провадження.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 і закрити кримінальне провадження щодо неї у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Мотивує тим, що усупереч вимогам ст. 384 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) стороною обвинувачення не роз`яснено особисто обвинуваченій можливість, особливості та правові наслідки розгляду кримінального провадження щодо неї судом присяжних, відповідне письмове роз`яснення прокурора відсутнє в матеріалах кримінального провадження. Також зазначає, що ОСОБА_7 не є представником влади України, не має повноважень змінювати територіальну цілісність України, відтак не є суб`єктом злочину, передбаченого ст. 110 КК. Голосуючи, вона висловила свою політичну позицію, за яку не може нести кримінальну відповідальність. Стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_7 діяла за попередньою змовою з іншими особами, не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між конкретними діями обвинуваченої та загибеллю людей, а також настанням інших тяжких наслідків, передбачених ч. 3 ст. 110 КК. Вважає, що висновки судів ґрунтуються на припущеннях та доказах, які зібрані всупереч вимогам КПК.
Позиції учасників судового провадження
8. У засіданні суду касаційної інстанції захисник підтримала касаційну скаргу.
9. Прокурор протизадоволення касаційної скарги заперечила.
Мотиви Суду
Сервисы для юристов