Постанова ВГСУ від 15.01.2014 року у справі №910/8550/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 910/8550/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіХодаківської І.П. (головуючого),суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача (прокурора)не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) відповідача-2Мізецька О.О. (дов. від 05.04.2013 р.), Бессараб Т.В. (дов. від 05.04.2013 р. № 5/04)третьої особи-1Лендєл Л.П. (дов. від 08.01.2014 р. № 064-4/10), Музичко Р.В. (дов. від 10.06.2013 р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДепартаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р.у справі № 910/8550/13 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Печерського району міста Києвадо1. Київської міської ради; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Старкада"треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача1. Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2. Школа І-ІІІ ступенів № 5 Печерського району міста Києвапровизнання рішень та договорів недійсними

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Старкада", за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та школи І-ІІІ ступенів № 5 Печерського району міста Києва, про визнання недійсними та скасування рішень Київської міської ради від 22.02.2007 р. № 191/852, від 25.12.2008 р. № 1024/1024, а також визнання недійсним договору від 03.07.2009 р. та визнання відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "Старкада" права користування земельною ділянкою площею 0,2724 га, нормативною грошовою оцінкою 1 643 554, 46 грн., розташованою за адресою: вул. Тимірязєвська, 36 у Печерському районі міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. у справі №910/8550/13 (суддя Паламар П.І.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. (колегія суддів: головуючий Отрюх Б.В., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), позов заступника прокурора Печерського району міста Києва залишено без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 30.07.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 р. скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду міста Києва, посилаючись на незаконність, необґрунтованість судових рішень та порушення судами норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. касаційну скаргу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.12.2013 р.

25.12.2013 р. ухвалою Вищого господарського суду України за заявою представника Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) строк розгляду касаційної скарги у справі № 910/8550/13 продовжено на 15 днів, розгляд касаційної скарги Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відкладено на 15.01.2014 р.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/22 від 09.01.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Вищого господарського суду України Корсака В.А. у відпустці, для розгляду справи № 910/8550/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді Данилова М.В.(доповідач), Данилова Т.Б.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників товариства з обмеженою відповідальністю "Старкада" та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як свідчать матеріали справи, ухвалами господарського суду міста Києві від 18.06.2013 р. та від 24.07.2013 р. у даній справі судом було зобов'язано заступника прокурора Печерського району міста Києва надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами школі І-ІІІ ступенів № 5 Печерського району міста Києва та надати суду відповідні докази.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, заступник прокурора Печерського району міста Києва в судове засідання 30.07.2013 р. повторно не з'явився, вимог ухвал суду від 18.06.2013 р. та від 24.07.2013 р. суду повторно не виконав, витребуваних матеріалів, необхідних для вирішення спору, зокрема, доказів надсилання школі І-ІІІ ступенів № 5 Печерського району міста Києва копії позовної заяви з доданими до неї документами за місцезнаходженням останнього, не надав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 Господарського процесуального кодексу України) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, заступник прокурора Печерського району міста Києва вимоги ухвал господарського суду міста Києва від 18.06.2013 р. та від 24.07.2013 р. не виконав та жодних обґрунтованих пояснень щодо невиконання вимог вказаних ухвал суду не надав, що призвело до порушення права на участь у даній справі школи І-ІІІ ступенів № 5 Печерського району міста Києва як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а також позбавило суд першої інстанції повно та всебічно з'ясувати обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для залишення позову заступника прокурора Печерського району міста Києва без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.