Постанова ВГСУ від 15.01.2014 року у справі №910/8206/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2014 року Справа № 910/8206/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Дунаєвської Н.Г.суддівГольцової Л.А. (доповідач), Мележик Н.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства "Українські ковбаси"на рішення та на постановуГосподарського суду міста Києва від 20.06.2013 Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013у справі№ 910/8206/13господарського судуміста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства "Українські ковбаси"доДержавного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Лорд"простягнення 168321,92 грн.за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: Черняк А.А., дов. від 14.01.2013;

третьої особи: повідомлений, але не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 у справі № 910/8206/13 (суддя Мандриченко О.В.) в задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Авдеєв П.В., судді - Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 у справі № 910/8206/13 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ТОВ АП "Українські ковбаси" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги без участі його представника, яке колегія суддів Вищого господарського суду України задовольняє.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення, просить прийняті у даній справі судові рішення залишити без змін.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Між відповідачем (Лізингодавець) та позивачем (Лізингоодержувач) 02.10.2007 укладений договір фінансового лізингу №14-07-643фл, за умовами якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

У відповідності до п.2.1 договору, Лізингодавець на письмове замовлення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у постачальника предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1904 із змінами та доповненнями "Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу".

Строк лізингу відраховується з моменту підписання акта приймання-передачі між сторонами та постачальником, що укладається у 5-ти автентичних примірниках (п. 2.2 договору).

Лізингоодержувач має право відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає умовам договору та технічним умовам виробника, за умови письмового повідомлення Лізингодавця (п. 3.4.1 договору).

Відповідно до п.3.5.1 договору, Лізингоодержувач зобов'язаний прийняти предмет лізингу, при цьому при прибутті до постачальника провести огляд предмету лізингу і в разі виявлення неусувних дефектів, що виключають експлуатацію предмету лізингу протягом двох робочих днів з дня огляду письмово повідомити Лізингодавця про відмову у прийнятті предмету лізингу. Якщо Лізингоодержувач при підписанні тристороннього акта не вказав в акті про наявність неусувних недоліків і протягом 2-х робочих днів не заявив про це Лізингодавцю, вважається, що приймання предмету лізингу відбулося без зауважень

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що з моменту підписання тристороннього акта одержання предмета лізингу, Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу; винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу.

Предмет лізингу передається Лізингоодержувачу по трьохсторонньому акту за умови укладення останнім на користь Лізингодавця договору страхування предмету лізингу, сплати попереднього лізингового платежу, визначеного пунктом 4.3. цього договору (п. 5.1 договору).

Відповідно до п.7.3 договору, в разі дострокового припинення дії договору Лізингоодержувач в тижневий строк відшкодовує Лізингодавцю збитки, в тому числі спричинені внаслідок неналежної експлуатації чи зберігання предмета лізингу, недоїмки, пені, штрафи, що виникли внаслідок дострокового припинення дії договору.

Пунктом 8.1 Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років.

Дострокове припинення дії договору з причин невідповідності уявленням Лізингоодержувача щодо властивостей чи якості предмету лізингу не допускається (п. 8.7 договору).