Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №913/282/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 913/282/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівСибіги О.М. Швеця В.О.за участю представників позивача:Андишула А.М. (дов. від 18.12.2015 р. №01/44-848Д)відповідача:Лямзіна Т.В. (дов. від 04.01.2016 р. №16)розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Енергоринок"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016у справі№913/282/16 господарського суду Луганської областіза позовомДержавного підприємства "Енергоринок"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО"простягнення 1 763 977 359, 06ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.04.2016 (суддя Ворожцов А.Г.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (головуючий суддя Ломовцева Н.В., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.) та постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2016 (головуючий суддя Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.), позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне обєднання" про стягнення 1763977359,06 грн. задоволено частково. Стягнуто з відповідача 1292094867,22 грн., які складаються з 1103620331,09 грн. основного боргу, 159973774,07 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 28500762,06 грн., крім того, судовий збір у розмірі 154275,53 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до господарського суду Луганської області із заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 у справі №913/282/16 на 30 (тридцять) років із щомісячною сплатою: з липня 2016 по червень 2017 року включно по 100000,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з липня 2017 по червень 2022 року включно по 1000000,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з липня 2022 по січень 2046 року включно по 4274500,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з лютого 2046 по червень 2046 року включно по 4273128,55 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.09.2016 (суддя Ворожцов А.Г.), заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" про розстрочку виконання рішення було задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 в сумі 1292249142,75 грн. на 15 (п'ятнадцять) років із щомісячною сплатою: з липня 2016 по червень 2017 року, включно, по 100000,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з липня 2017 по червень 2022 року, включно, по 1000000,00 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць; з липня 2022 по червень 2031 року, включно, по 11398603,17 грн. зі сплатою до 10-го числа кожного місяця за попередній місяць.

Суд першої інстанції при прийнятті ухвали, враховуючи доводи сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та положення законодавства щодо обов'язкового виконання рішень суду, дійшов висновку про правомірність розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 лише на 15 (п'ятнадцять) років, а не на 30 (тридцять) років, як просив відповідач.

При цьому, місцевий господарський суд визначив власний період для розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016.

Не погодившись із вищевказаною ухвалою Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2016 (головуючий суддя Зубченко І.В., судді Ломовцева Н.В., Попков Д.О.), ухвала господарського суду Луганської області від 19.09.2016 була змінена, пункт 2 резолютивної частини викладено в наступній редакції: "Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 у справі №913/282/16, в сумі 1292249142,75грн., на 10 (десять) років, зі щомісячним платежем до останнього числа місяця відповідного періоду оплати, за наступним графіком:

Період оплатСума щомісячного платежу (грн.)Складові суми щомісячного платежу: Сума основного боргу (грн.)Сума інфляційних (грн.)Сума 3% річних (грн.)Сума судового збору (грн.)Липень 2016 року100000,000100000,0000Серпень 2016 року100000,000100000,0000Вересень 2016 року100000,000100000,0000Жовтень 2016 - квітень 2018 року (включно)100000,0000100000,000Травень 2018 року100000,00000100000,00Червень 2018 року100000,030,530,9545723,0254275,53Липень 2018 -червень 2026 року (включно)13435928,5711496045,111663268,47276614,990 "

В іншій частині ухвалу господарського суду Луганської області від 19.09.2016 було залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями Державне підприємство "Енергоринок" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО" про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016.

Державне підприємство "Енергоринок" в своїй скарзі зауважує на тому, що судами попередніх інстанцій при прийняті рішень були порушені приписи статей 1, 11 Закону України "Про виконавче провадження", статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 47, 32, 33, 34, 43, 83, 101, 121 Господарського процесуального кодексу України, а також неналежно досліджено докази та обставин даної справи.

Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 01.12.2016 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Данилова Т.Б., Корсак В.А.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.12.2016, у зв'язку з постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Вищого господарського суду України визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Корсак В.А., Швець В.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2016 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

У зв'язку з навчанням з підвищення кваліфікації судді Корсака В.А., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2016 було визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" у своєму відзиві на касаційну скаргу просить залишити постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 14.12.2016 представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В пунктах 7.1.2., 7.2. постанови № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Таким чином, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочки.

Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 12.04.2016 у справі №913/282/16, Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" просило суд врахувати обставини, що склалися на території Луганської області; фінансовий стан товариства, що підтверджується відповідними доказами та наявність у товариства Сертифікату Торгово-промислової палати України №691 від 30.09.2014 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтями 33, 34 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.