Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №912/1302/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 912/1302/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Рогач Л.І., Коробенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги фермерського господарства "Сім вітрів" та товариства з обмеженою відповідальністю "Мітвел Плюс"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2016у справі Господарського суду№ 912/1302/16 Кіровоградської областіза позовом фермерського господарства "Сім вітрів"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Сім вітрів К"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Мітвел Плюс"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) реєстраційна служба Петрівського районного управління юстиції; 2) приватний нотаріус Кіровоградського районного нотаріального округу Коваленко Галина Григорівнапровизнання недійсним договору,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Баранніков І.В. (дов. № 21 від 12.12.2016); відповідача:Безпалько Л.О. (дов. б/н від 05.12.2016);третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явились;третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року фермерське господарство "Сім вітрів" (далі - ФГ "Сім вітрів") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, у якій просило визнати недійсним договір суборенди земельних ділянок від 03.02.2015, укладений між ФГ "Сім вітрів" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сім вітрів К" (далі - ТОВ "Сім вітрів К").

Позовні вимоги ФГ "Сім вітрів", посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовувало тим, що вказаний договір був укладений за відсутності згоди орендаря на передачу земельних ділянок в суборенду, оскільки керівник ФГ "Сім вітрів" не підписувала спірний договір, а також тим, що договір був укладений за відсутності згоди власників земельних ділянок, які передавались в суборенду, та суперечить вимогам Закону України "Про оренду землі" в частині визначення розміру орендної плати.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2016 (суддя Болгар Н.В.) позовні вимоги ФГ "Сім вітрів" задоволено. Визнано недійсним договір суборенди земельних ділянок від 03.02.2015 про передачу 241 земельної ділянки загальною площею 1 468,0675 га., що знаходяться на території Йосипівської та Петрівської сільських рад Петрівського району Кіровоградської області, укладений між ФГ "Сім вітрів" та ТОВ "Сім вітрів К".

Рішення мотивоване посиланнями на обґрунтованість вимог ФГ "Сім вітрів" та наявність правових підстав для визнання спірного договору недійсним у відповідності з приписами ст. 215 ЦК України.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 (колегія суддів: Березкіна О.В, Дармін М.О., Подобєд І.М.) рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2016 скасовано. Постановлено нове рішення про відмову в позові.

Постанова мотивована посиланнями на відповідність договору суборенди земельних ділянок від 03.02.2015 вимогам діючого законодавства та на відсутність правових підстав для визнання спірного договору недійсним.

ФГ "Сім вітрів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2016. Викладені у касаційній скарзі вимоги ФГ "Сім вітрів" обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст.ст. 203, 215, 626 ЦК України, ст.ст. 6, 8, 13, 17 Закону України "Про оренду землі" та ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітвел Плюс" (далі - ТОВ "Мітвел Плюс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 та залишити в силі рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2016. Викладені у касаційній скарзі вимоги ТОВ "Мітвел Плюс" обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст.ст. 203, 215, 626 ЦК України, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст.ст. 6, 8, 13, 17 Закону України "Про оренду землі" та ст.ст. 32, 36, 101 ГПК України, а також зазначає про те, що передані за спірним договором суборенди землі перебувають у суборенді у ТОВ "Мітвел Плюс" на підставі договорів суборенди, укладених між ФГ "Сім вітрів" та ТОВ "Мітвел Плюс" у лютому 2016 року, державну реєстрацію права суборенди яких проведено у лютому та у березні 2016 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Максімус" (далі - ТОВ "Агро Максімус", до зміни найменування - ТОВ "Сім вітрів К") надіслало до Вищого господарського суду України пояснення на касаційну скаргу ТОВ "Мітвел Плюс", у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.09.2016 - без змін. Викладені у поясненнях вимоги ТОВ "Агро Максімус" обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги ФГ "Сім вітрів" та ТОВ "Мітвел Плюс" не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- 03.02.2015 між ФГ "Сім вітрів" (орендар) та ТОВ "Сім вітрів К" (суборендар) був укладений договір суборенди земельних ділянок, за умовами якого орендар зобов'язався передати суборендарю в суборенду земельні ділянки в кількості 241, загальною площею 1 468,0676 га., які знаходяться у орендаря в користуванні на правах оренди на території Йосипівської та Петрівської сільських рад Петрівського району Кіровоградської області у строкове платне володіння і користування без зміни цільового призначення, а суборендар - прийняти та використовувати земельні ділянки відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства;

- пунктами 3.1, 3.4 договору суборендар зобов'язався сплачувати щороку не пізніше 15 серпня - 31 грудня кожного року орендну плату власникам земельних ділянок (у розрахунку на одну земельну ділянку) у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки землі згідно чинного законодавства України на дату її виплати, враховуючи невиплачену орендну плату;

- розмір орендної плати визначається за домовленістю між суборендарем та власниками земельних ділянок, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством (п. 3.3 договору);

- договір суборенди набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, а саме державної реєстрації прав суборенди ділянок, передбачених пунктами 1.2.1 - 1.2.241 цього договору (п. 11.1 договору) та діє до 01.09.2022 (п. 2.1 договору).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно частин першої - третьої, п'ятої та шостої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним договір суборенди земельних ділянок від 03.02.2015 про передачу 241 земельної ділянки загальною площею 1 468,0675 га., що знаходяться на території Йосипівської та Петрівської сільських рад Петрівського району Кіровоградської області, укладений між ФГ "Сім вітрів" та ТОВ "Сім вітрів К", місцевий господарський суд виходив з того, що: власники земельних ділянок згоди на передачу їх земель у суборенду ТОВ "Сім вітрів К" не надавали; договором передбачено сплату орендної плати власникам земельних ділянок, а не орендарю; чинним законодавством не передбачено передачу орендарем за одним договором суборендарю декількох земельних ділянок, які належать різним власникам; на час державної реєстрації права ТОВ "Сім вітрів К" на земельні ділянки за договором суборенди, вже відбулася державна реєстрація права суборенди земельних ділянок ТОВ "Мітвел Плюс" на підставі укладеного з ФГ "Сім вітрів" договору суборенди, який є дійсним.