ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 910/7065/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Барицької Т.Л.,
Козир Т.П.
за участю представників:
ТОВ "Креатив Постач" - Жданова В.Г.,
ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" - Мосійчук Я.І.,
ПАТ "Креатив" - не з'явився
ТОВ "Регіонпродукт-Україна" - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016
та на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2016
у справі № 910/7065/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач"
до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Приватного акціонерного товариства "Креатив",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"
про визнання договорів поруки припиненими
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Приватного акціонерного товариства "Креатив", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна", про:
- визнання поруки за договором № 151214Р20 від 30.07.2014, укладеним ПАТ "Креатив", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ТОВ "Регіонпродукт-Україна" та ТОВ "Креатив Постач", припиненою;
- визнання поруки за договором № 151213Р23 від 21.08.2013, укладеним ПАТ "Креатив", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТОВ "Креатив Постач", припиненою.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2016 (суддя Маринченко Я.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 (колегія суддів у складі: суддя Андрієнко В.В. - головуючий, судді Буравльов С.І., Шапран В.В.), у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи рішення, господарські суди виходили з того, що в даному випадку відсутні підстави вважати зобов'язання за договорами поруки припиненими у розумінні ч. 1 ст. 559 ЦК України.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016, рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2016 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 546, 553, 554, 598, 599 ЦК України. Так, на думку позивача, господарськими судами не взято до уваги той факт, що внаслідок укладання відповідачами додаткових угод до генеральної угоди та кредитного договору змінило обсяг відповідальності позивача як поручителя без його згоди. У цьому зв'язку позивач зазначив про те, що господарськими судами не досліджено та не встановлено умови відповідальності поручителя за договорами поруки з урахуванням відповідних змін, внесених до кредитного договору, та відповідно не розглянуто питання щодо дійсності поруки чи підстав її припинення.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку банку, поручитель під час укладання договору поруки погодився з умовами генеральної угоди, договору поруки, та, відповідно, надав згоду на встановлення у майбутньому окремими кредитними договорами, зокрема, розміру процентів, комісій, неустойки та інших платежів.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Сервисы для юристов