Постанова ВГСУ від 14.12.2016 року у справі №905/1240/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 905/1240/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А.(доповідач), суддів: Іванової Л.Б., Козир Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2016 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у справі № 905/1240/16 Господарського суду Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь",

про- визнання недійсним з моменту вчинення договору №1 від 07.04.2011 про внесення змін до договору поруки №70/Z-5 від 23.12.2010р, - визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" право вимоги стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" на підставі кредитного договору №70 від 23.12.2010 та договору поруки №70/Z-5 від 23.12.2010

за участю представників:

позивача - Куренний С.В., довір. від 08.12.2015

відповідача - Соколовська К.П., довір. від 23.08.2016

третьої особи - не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.04.2016 у справі № 905/1240/16 (суддя Філімонова О.Ю.) задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" (позивач), визнано недійсним з моменту вчинення договір № 1 від 07.04.2011 про внесення змін до договору поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010, укладений між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод"; визнано відсутнім у Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" право вимоги стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" на підставі кредитного договору № 70 від 23.12.2010 та договору поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у даній справі (головуючий суддя Сгара Е.В., судді: Ушенко Л.В., Склярук О.І.) частково задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк". Скасовано рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2016 у справі № 905/1240/16 в частин визнання недійсним з моменту вчинення договору № 1 від 07.04.2011 про внесення змін до договору поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод". У скасованій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" про визнання недійсним з моменту вчинення договору № 1 від 07.04.2011 про внесення змін до договору поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010, укладеного між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" та Відкритим акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод". В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2016 у справі № 905/1240/16 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 22.04.2016, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.07.2016 у справі № 905/1240/16 в частині визнання відсутнім у ПАТ "ВТБ Банк" право вимоги стягнення заборгованості з ПАТ "Донецький металопрокатний завод" на підставі кредитного договору № 70 від 23.12.2010 та договору поруки № 70/Z-5 від 23.12.2010 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 23.12.2010 між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (позичальник) укладено кредитний договір № 70, відповідно до умов якого банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 30 000 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 22.12.2013, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.

Згідно з пунктом 3.1.1. договору, плата за користування кредитними коштами встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього договору та має статус "диференційованої" ставки, під якою в цьому договорі розуміється наступне: кредитним договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитними коштами за умови повного та всебічного виконання позичальником всіх умов цього договору та договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитними коштами, який визначається шляхом збільшення базової процентної ставки на кількість процентних пунктів, що встановлена цим договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитними коштами, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим договором та/або його істотних умов.

Вищезазначена умова про збільшення розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору або нового договору.

Базовий розмір процентів. Проценти за користування кредитними коштами, розмір яких є базовим, встановлюються у розмірі 10,0% (десять) процентів річних.

Підвищений розмір процентів. Сторони, укладаючи цей договір, домовились, що розмір процентів за користування кредитом збільшується на 1 (один) процентний пункт при настанні кожного із нижченаведених випадків:

- при невиконання позичальником умови, визначеної п. 4.3.2. цього договору. Ця умова діє до моменту виконання позичальником умов п. 4.3.2. цього договору у повному обсязі.

- при невиконанні позичальником більше ніж на 5% (п'ять) відсотків умови, визначеної п.п. 4.3.11.1. цього договору щодо проведення загальних кредитових оборотів при цьому вказане значення загальних кредитових оборотів приймається для розрахунку як 100 (сто) відсотків. При цьому, підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з 15-го числа календарного дня місяця наступного за кварталом, в якому порушено зобов'язання, що визначене у п.п. 4.3.11.1. цього договору та діє по 14-ий календарний день включно календарного місяця, наступного за кварталом, в якому була збільшена процентна ставка за користування кредитом за невиконання зобов'язання по проведенню оборотів, що визначене п. 4.3.11.1. цього договору.

Пунктом 4.3.11.1. договору передбачено, що позичальник зобов'язаний з метою мінімізації ризиків банку, пов'язаних з необхідністю здійснення аналізу певного спектру фінансових показників позичальника, а також наявністю грошових коштів для здійснення прав банку у випадку порушення позичальником певних умов цього договору з 01.01.2011 позичальник повинен забезпечити проведення в банку щоквартальних загальних кредитових оборотів по поточних рахунках, відкритих в банку в сумі, що дорівнює загальним кредитовим оборотам позичальника у всіх банках за квартал, що передує кварталу, за який здійснюється моніторинг, пропорційно розміру кредитної заборгованості позичальника перед банком в загальній кредитній заборгованості позичальника перед іншими банками, де у позичальника відкриті рахунки (фактична заборгованість по всім видам кредитів в інших банках) станом на перше число кварталу, за який проводиться моніторинг,та забезпечувати розмір таких кредитових оборотів у вищезазначеному обсязі протягом строку дії договору.

Моніторинг виконання умов п. 4.3.11.1. цього договору проводиться не пізніше 15-го числа кожного місяця, наступного за звітним кварталом.

Під щоквартальним загальним кредитовим оборотом у цьому договорі розуміється сумарний обсяг коштів, що надійшли на поточні рахунки позичальника в банку протягом кожного розрахункового кварталу.