ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2016 року Справа № 904/5332/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпрона постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 рокуу справі господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРФОРС", м. ОдесадоПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропростягнення 8 272 322, 64 грн.та за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. ДніпродоТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРФОРС", м. Одесапрозобов'язання забрати товар
за участю представників
позивача за первісним позовом: не з'явився,
відповідача за первісним позовом: Нудьга І.Г.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРФОРС" (далі за текстом - ТОВ "УКРФОРС") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (далі за текстом - ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця") про стягнення 7 897 020 грн. основного боргу, 339 571, 86 грн. пені, 27 833, 76 грн. 3 % річних та 7 897, 02 грн. інфляційних втрат.
ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом про зобов'язання ТОВ "УКРФОРС" забрати фарбу, яка знаходиться у структурному підрозділі "Дніпропетровський Головний матеріально-технічний склад" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" у 292 бочках загальною масою 200 кг кожна бочка.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2016 року залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року первісний позов задоволено частково: присуджено до стягнення з ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" на користь ТОВ "УКРФОРС" 7 897 020 грн. заборгованості, 169 785, 93 грн. пені, 27 833, 76 грн. 3 % річних, 7 897, 02 грн. інфляційних втрат та судовий збір; в решті первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних за поставлений товар є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки факт поставки позивачем товару та його не оплата відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що є підставою для стягнення договірної пені та сум, нарахованих у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України; відмовляючи у задоволенні зустрічних вимог суди виходили з того, що посилання позивача за зустрічним позовом щодо непридатності отриманого товару для використання за цільовим призначенням не підтверджено належними та допустимими доказами.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року і прийняти нове рішення, яким у задоволені первісних позовних вимог відмовити, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
ТОВ "УКРФОРС" відзиву на касаційну скаргу подано не було.
В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом просив касаційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.08.2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені первісних позовних вимог відмовити, а зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.
Позивача за первісним позовом згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.12.2015 року ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (покупець) та ТОВ "УКРФОРС" (постачальник) укладено Договір поставки № ПР/НХ-151029/НЮ (далі за текстом - Договір поставки), предметом якого є поставка постачальником покупцю антикорозійного покриття згідно зі Специфікацією № 1 (Додаток № 1). Найменування та кількість товару зазначені у Специфікації № 1.
Відповідно до п. п. 2.1, 3.1 Договору поставки якість товару, який поставляється, повинна відповідати ГОСТУ 6465-76 та ISO 12944, ISO9001, які діють на території України. Товар відвантажується в упаковці, що відповідає характеру товару, який поставляється.
Згідно з п. п. 5.2, 5.3 Договору поставки загальна сума Договору складає 7 897 020 грн. Ціна в накладних і в рахунках-фактурах вказується в національній валюті України.
В Розділі 6 Договору поставки сторони погодили, що постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець оплачує товар, визначений в кількості та за ціною, які зазначені у Специфікації № 1 (Додаток № 1), що додається до Договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною, на умовах поставки на склад покупця DDP. Розрахунок за поставлений товар здійснюється таким чином: 100 % перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 90 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання видаткової накладної обома сторонами Договору та вручення товарно-транспортної накладної, оформленої належним чином.
Пунктом 10.2 Договору поставки передбачено, що у разі порушення строку оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.
Крім того, сторонами погоджено та підписано Специфікацію № 1 (Додаток №1) до Договору поставки від 29.12.2015 року, в якій визначено найменування товару, одиницю виміру, кількість, вартість в національній валюті України.
ТОВ "УКРФОРС" посилалось на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань з оплати поставленого товару на суму 7 897 020 грн., у зв'язку з чим просило стягнути з останнього заборгованість з урахуванням пені у розмірі 33 9571, 86 грн., 27 833, 76 грн. 3 % річних та 7 897, 02 грн. інфляційних втрат.
ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", звертаючись з зустрічним позовом посилалось на те, що товар, поставлений ТОВ "УКРФОРС", після його прийняття виявився неналежної якості, а тому не може бути прийнятий позивачем за зустрічним позовом і відповідач зобов'язаний забрати поставлений товар зі складу покупця.
З огляду на викладене судами встановлено, що спірні правовідносини сторін виникли з Договору поставки, а тому вони регулюються положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Сервисы для юристов