Постанова ВГСУ від 14.10.2014 року у справі №904/2195/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2014 року Справа № 904/2195/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ"на постановувід 13.08.2014 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/2195/14 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ін-Вест"до1. Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рента"простягнення 464 414,15 грн.за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача 1: Соломонюка С.А., дов. №4 від 08.01.2014;

відповідача 2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 (суддя О. Васильєв) позовні вимоги задоволено частково. На користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Ін-Вест" стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" заборгованості 251000 грн.; штрафу 75 600 грн.; інфляційних втрат 32 980 грн.; 3% річних-11 186 грн. 47 коп. З відповідача 2 стягнуто 1000 грн. ? частину заборгованості за договором.

Припинено провадження у частині стягнення з відповідача 1 ? 127000 грн.

В іншій частині позовних вимог до відповідача 1?відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 (судді О. Іванов, Н. Величко, О. Березкіна) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2014 змінено. З товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" стягнуто 250 000 грн. заборгованості, 75 600 грн. штрафу, 33 640 грн. інфляційних втрат, 11313 грн. 85 коп.- 3% річних. Солідарно стягнуто з відповідачів 1000 грн. частину заборгованості за договором.

Припинено провадження у справі в частині стягнення з товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" - 2000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Перший відповідач у справі, Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" просить скасувати судові рішення у справі в частині стягнення з нього 75000 грн. штрафу. Вважає, що суди неправильно застосували ст.258 ЦК України, 232 ГК України. Позивач повинен був нарахувати штраф у перші шість місяців з дня прострочення виконання зобов'язання, а нарахував з запізненням більш ніж на три місяці.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

На виконання умов Договору поставки № 37 від 07.11.2011 року позивач за видатковими накладними № 0000204 від 02.04.2013 р. ( на суму 360 000,00 грн.) та № 0000216 від 05.04.2013 року (на суму 348 000,00 грн.) своєчасно поставив покупцю товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 708 000,00 грн., який був прийнятий покупцем, що підтверджується вищезазначеними накладними, підписаними обома сторонами та скріпленими печатками підприємств, довіреностями на отримання товару, актом звірки взаємних розрахунків станом на 21.05.2014 року (т. 2 а.с. 76-80).

Відповідач-1 у письмових поясненнях від 23.05.2014 року визнав основну

заборгованість у сумі 253 000,00 грн.( т.2 а.с.74-75).

Після чого 06.06.2014 року Відповідач-1 сплатив на користь позивача 2000,00 грн., про що представник позивача повідомив суд під час судового засідання 10.06.14 р. (т.2, а.с.99).

Порядок розрахунків за товар сторони встановили в п.4.3 договору. Покупець перераховує 50% вартості по факту отримання товару, останню суму, на умовах відстрочення платежу протягом 15 календарних днів.

Відповідно до п. 5.3 Договору поставки № 37 (з урахуванням умов додаткової угоди від 11.04.12 р.) за несвоєчасну оплату товару понад 45 календарних днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу.

Таким чином розмір штрафу за видатковою накладною №0000204 від 02.04.2013 року складає: 30000,00грн. (основна заборгованість за цією накладною станом на час звернення з позовом ) х 20 % = 6 000,00 грн.

Розмір штрафу за видатковою накладною № 0000216 від 05.04.2013 року складає: 348 000,00грн. (основна заборгованість за цією накладною станом на час звернення з позовом) х 20 % = 69 600,00 грн.

Загальний розмір штрафу відповідно до п.5.3. договору складає 75 600,00 грн.

Позивач нарахував штраф в розмірі 75600,00 грн. станом на початок квітня місяця 2014 року.

Застосовуючи до спірних правовідносин вимоги ст.ст. 231,232 ГК України та враховуючи погоджені сторонами умови договору, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем відповідачу-1 штрафу в розмірі 75600,00 грн.