ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2016 року Справа № 910/8328/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),
суддів: Акулової Н.В.,
Губенко Н.М.
за участю представників:
позивача - Лець Ю.В.,
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ластівка ЛТД"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016
та на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.05.2016
у справі № 910/8328/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ластівка ЛТД"
про стягнення 61 545 308,72 грн.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ластівка ЛТД" про стягнення 61 545 308,72 грн. заборгованості за кредитним договором.
Додатково позивачем було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2016 (суддя Бондарчук В.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 (колегія суддів у складі: суддя Ткаченко Б.О. - головуючий, судді Руденко М.А., Зеленін В.О.), заяву про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. До вирішення спору у справі № 910/8328/16 по суті та набрання рішенням законної сили вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Ластівка ЛТД" в межах суми позову 61 545 308,72 грн., що обліковуються на будь-яких виявлених державним виконавцем розрахункових рахунках ТОВ "Ластівка ЛТД", окрім рахунку № 26047011059895, код валюти 980 (зі спеціальним режимом функціонування).
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016, ухвалу господарського суду міста Києва від 23.05.2016, а матеріали справи направити до господарського суду міста Києва для повторного розгляду заяви про забезпечення позову. Скарга мотивована порушенням господарськими судами вимог ст.ст. 33, 34, 43, 66, 67, 104 ГПК України. Так, на думку скаржника, подана позивачем заява про забезпечення позову є безпідставною, оскільки вимоги позивача забезпечуються заставленим майном, що виключає наявність будь-яких ризиків для позивача щодо невиконання можливого рішення про задоволення позову з боку відповідача. Крім того, господарським судом апеляційної інстанції залишено поза увагою укладений сторонами іпотечний договір від 16.01.2014.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 та ухвалу господарського суду першої інстанції від 23.05.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку позивача, є підстави вважати про можливість виведення відповідачем грошових коштів з рахунків та подальшого відчуження іпотечного майна з метою подальшого уникнення відповідальності за кредитним договором, у зв'язку з чим накладення господарськими судами арешту на грошову суму в межах заявлених позовних вимог є правомірним та адекватним заходом забезпечення позову.
Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.
Предметом спору в даній справі є вимоги про стягнення з ТОВ "Ластівка ЛТД" 61 545 308,72 грн. простроченої заборгованості за кредитним договором № FA1 від 30.12.2013.
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову позивач зазначив про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, оскільки сума заявленого позову є значною, існує реальна загроза виникнення неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову. При цьому, позивач вказав, що з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором №від 30.12.2013 між сторонами було укладено договір застави майнових прав №-МС від 30.12.2013, за яким предметом застави є право вимоги на всі кошти, включаючи проценти, що обліковуються на поточних рахунках ТОВ "Ластівка ЛТД" № 26002011028742 у гривнях, № 26000011028777 у євро, № 6004011028825 у доларах США (договір банківського рахунку № 26002011028742 від 23.09.2013). За кредитним договором та договором застави з вказаних вище рахунків передбачено право банку здійснювати договірне списання. Відповідачем у банку також відкриті рахунки № 26006011151507, № 26006011864496 (відповідно до договору банківського вкладу) та рахунок № 26047011059895 (відповідно до договору рахунку зі спеціальним режимом функціонування). Проте, не зважаючи на зазначений вище договір забезпечення, відповідач акумулює основні кошти на вказаних вище депозитних рахунках, які йому належать та відкриті в ПАТ "Укрсоцбанк" відповідно до договорів банківського вкладу та на рахунку № 26047011059895 (зі спеціальним режимом функціонування), чим не виконує умови договору застави майнових прав №-МС від 30.12.2013. З огляду на те, що відповідач тривалий час не здійснює погашення кредиту у відповідності до умов передбачених кредитним договором основні суми коштів надходять на рахунки відповідача, з яких не передбачено договірне списання, позивач вважає, що такі дії відповідача, направлені на умисне невиконання умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Сервисы для юристов