ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2014 року Справа № 911/4640/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого ( доповідач), Полянського А.Г., Мачульського Г.М.розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "РГК"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р.у справігосподарського суду м. Києваза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"до товариства з обмеженою відповідальністю "РГК"про стягнення 662 757,34 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів, 168 169,69 грн. відсотків, 737 197,53 грн. несплаченої вартості предмету лізингу за участю представників сторін:
позивача: Башук Т.В. (представник за дов. від 08.01.2014р. №Д 001/14),
відповідача: Чорногор Ю.Ю. (представник за дов. від 22.04.2014р. б/н)
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Укіо Банк Лізинг" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ "РГК" про стягнення 1 568 124,56 грн., з яких 662 757,34 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №KL101147 від 26.11.2010р., 168169,69грн. заборгованості зі сплати відсотків та 737 197,53 грн. неоплаченої вартості предмета лізингу.
Позовні вимоги позивач обгрутновує тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором фінансового лізингу № KL101147 від 26.11.2010 р. в частині сплати лізингових платежів, відсотків за користування майном та вартості предмета лізингу з посиланням на ст. 188 ГК України, ст.ст. 22, 534 ЦК України та умови зазначеного договору фінансового лізингу.
Рішенням господарського суду Київської області від 13.02.2014р. № 911/4640/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2014р. позовні вимоги задоволено.
Вказані судові акти мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору фінансового лізингу № KL101147 від 26.11.2010 р. в частині сплати лізингових платежів та повернення предмета лізингу, з посиланням на ст.ст. 1, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 22, 530, 534, 615 ЦК України, ст.ст. 188, 232 ГК України.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТОВ "РГК" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, обставини, які суд апеляційної інстанції визнав встановленими, не були доведені в установленому порядку, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема як зазначається скаржником: враховуючи те, що п.11.6. договору фінансового лізингу № KL101147 від 26.11.2010р. передбачена можливість одноособово забрати предмет лізингу, а позивач не з'являвся для повернення предмета лізингу, всі розрахунки пені та штрафу можна вважати такими, що не відповідають дійсності та нараховані безпідставно; позивачем був прихований той факт, що 21.05.2012р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_7, за зверненням позивача, було винесено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №745, про повернення предмета фінансового лізингу та несплачених лізингових платежів у сумі 2 166 812, 79 грн., що порушує вимоги ст. 61 Конституції України про неприпустимість притягнення до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення більше одного разу.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2010р. між ТОВ "Укіо Банк Лізинг" (лізингодавець) та ТОВ "РГК" (лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № KL101147 (договір), відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець, відповідно до заявки лізингоодержувача, надає лізингоодержувачу право на час строку лізингу володіти і користуватися майном в порядку договору та на умовах фінансового лізингу, а лізингоодержувач зобов'язується оплачувати лізингові платежі, встановлені в графіку платежів. Після завершення строку лізингу, при виконанні лізингоодержувачем всіх умов Договору, майно передається у власність лізингоодержувачу.
Відповідно до п. 1.2. Договору майно, передане Лізингоодержувачу на умовах даного Договору є власністю Лізингодавця впродовж всього строку дії Договору.
Згідно п. "а" Спеціальних умов фінансування предметом Договору лізингу являється гусеничний екскаватор, модель HYUNDAI R320LC-7, 2007 р.в., та гідромолот KWANGLIM SG2800S для гусеничного екскаватора, модель HYUNDAI R320LC-7, 2007 р.в.
В пункті "б" Спеціальних умов фінансування сторонами погоджено попередній графік платежів та наступні основні умови фінансового лізингу: вартість майна за Договором лізингу становить 1107225,84 грн. (139471,93 доларів США), ПДВ - 221445,17 грн. (27894,39 доларів США), всього з ПДВ - 1328671,01 грн. (167366,32 доларів США); сума фінансування становить 160587,98 доларів США; адміністративний платіж - 7972,03 грн., в т.ч. ПДВ - 1328,67 грн.; початковий внесок (4,05%) - 6778,34 доларів США.; строк лізингу - 28 місяців, кількість платежів на рік - 12; відсотки - 12,50%; подорожчання за рік - 6,5%; офіційний курс гривні до долара США на день укладення договору - 7,938700 грн.
За актом прийому-передачі предмета лізингу від 26.11.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв гусеничний екскаватор, модель HYUNDAI R320LC-7, 2007 р.в., та гідромолот KWANGLIM SG2800S для гусеничного екскаватора HYUNDAI R320LC-7, 2007 р.в., заводський номер № 90111175.
Відповідно до п. 3.1. Договору всі платежі, що виплачуються лізингодавцю на підставі Договору, лізингоодержувач виконує в строки і на умовах, вказаних в Спеціальних умовах фінансування і Уточненому графіку платежів. На дату передачі майна (або його частини), відповідно до умов Договору, лізингодавець складає Уточнений графік платежів. Сторони домовилися, що всі лізингові платежі оплачуються на 24 день місяця, при цьому, перший період починається від дня передачі предмета лізингу лізингоодержувачу і до 24 числа місяця. Датою останнього лізингового платежу є останній день строку лізингу.
26.11.2010 р. сторонами було підписано Уточнений графік платежів за Договором фінансового лізингу № KL101147 від 26.11.2010 р., відповідно до якого відповідач повинен був сплачувати лізингові платежі щомісячно, 15-го числа кожного місяця, з 15.12.2010 р. по 15.02.2013 р., а останній платіж мав бути здійснений 24.03.2013 р.
Таким чином, відповідно до умов Договору та згідно з Уточненим графіком платежів, відповідач повинен був сплатити чергові лізингові платежі 15.12.2010 р., 14.01.2011 р., 15.02.2011 р., 15.03.2011 р., 15.04.2011 р., 13.05.2011 р., 15.06.2011 р., 15.07.2011 р., 15.08.2011 р., 15.09.2011 р., 14.10.2011 р., 15.11.2011 р. та 15.12.2011 р. на загальну суму 685231,54 грн.
Згідно ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, відповідач в порушення п. 3.2. Договору лізинговий платіж за 15.12.2010 р. оплатив лише частково у сумі 22474,20 грн., а лізингові платежі за 14.01.2011 р., 15.02.2011 р., 15.03.2011 р., 15.04.2011 р., 13.05.2011 р., 15.06.2011 р., 15.07.2011 р., 15.08.2011 р., 15.09.2011 р., 14.10.2011 р., 15.11.2011 р. та 15.12.2011 р. залишив не сплаченими, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість по лізинговим платежам у сумі 662757,34 грн.
Згідно ч.1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п.п. 11.5. та 11.5.3. Договору даний договір може бути розірваний в односторонньому порядку, не звертаючись до суду, лізингодавцем, якщо лізингоодержувач істотно порушив договір або істотно порушує інший (інші) укладений (укладені) між сторонами договір (договори) фінансового лізингу незалежно від належного або неналежного виконання цього договору. Розірвання договору відбувається шляхом направлення лізингоодержувачу повідомлення про розірвання договору за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання. Істотними порушеннями вважаються, зокрема коли лізингоодержувач більше одного місяця прострочив оплату хоча б одного лізингового платежу або більш ніж на один місяць запізнюється з оплатою неустойки і/або штрафу, встановленого договором.
Згідно з п. 11.6 Договору коли лізингоодержувач істотно порушує даний договір, то лізингодавець має право вимагати, щоб лізингоодержувач через певний час, але не пізніше 15 робочих днів, усунув вчинене порушення, якщо це можливо за даних обставин. Коли є підстава розірвати цей договір, то лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача заплатити за предмет лізингу лізингодавцю всі лізингові платежі і неустойку (пеню та штрафи), які залишилися до кінця строку лізингу або розірвати договір. Після розірвання даного договору лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача повернути йому предмет лізингу, заплатити лізингодавцю борги, строк оплати яких наступив до дня розірвання договору (в тому числі відсотки за користування майном до дати фактичного повернення майна лізингодавцю), неоплачену вартість предмета лізингу на дату розірвання договору та штраф у розмірі 30 відсотків від неоплаченої вартості предмета лізингу. Також лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача покрити всі витрати, які були пов'язані з розривом договору (транспортування, збереження тощо). Лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю предмет лізингу в такому стані, в якому одержав його, беручи до уваги нормальний знос. Коли лізингоодержувач не прибув, щоб передати предмет лізингу, то лізингодавець має право узяти його одноособово.
Сервисы для юристов