П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2026 року
м. Київ
справа № 344/8185/19
провадження № 51-4296км25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2025 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Живачів Тлумацького району Івано-Франківської області, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК.
Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого 1 400 грн та 30 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
Вирішено питання щодо речових доказів, а також інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року вирок суду першої інстанції було залишено без змін.
Судами попередніх інстанцій ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 10 червня 2017 року приблизно о 22 год 00 хв як інспектор роти №1 батальйону УПП у місті Івано-Франківську під час пішого патрулювання дворів та вулиць м. Івано-Франківська спільно з військовослужбовцями Національної гвардії України всупереч вимогам Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон України) провів поверхневу перевірку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не оголосив попередження ОСОБА_8 про застосування до нього фізичної сили та без законних підстав здійснив захоплення кисті правої руки потерпілого і розпочав проведення залому її за спину, чим спричинив йому фізичний біль, провів поверхневий огляд, у ході якого будь-яких речей, обіг яких заборонено чи обмежено не було виявлено. Вказаними протиправними діями ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_8 спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження, що викликали тривалий розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник посилається на неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд цього кримінального провадження у суді першої інстанції.
Сторона захисту стверджує про те, що суди попередніх інстанцій:
- дійшли безпідставного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення поза розумним сумнівом;
- залишили поза увагою, що засуджений як співробітник патрульної поліції діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог статей 34, 44 Закону України, оскільки за наявності підозри він мав право на проведення поверхневої перевірки, а також на застосування фізичної сили, у тому числі спеціальних прийомів боротьби, з метою забезпечення особистої безпеки, з урахуванням некоректної та агресивної поведінки потерпілого;
- поклали в основу своїх висновків суперечливі докази, зокрема висновки судово-медичних експертиз щодо ОСОБА_8 , які проведені без дослідження усіх медичних документів та шляхом дослідження лише одного з двох наявних в матеріалах кримінального провадження догоспітального клінічного протоколу, а також за відсутності відомостей про обстеження судово-медичним експертом потерпілого;
- залишили поза увагою те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_7 здійснив саме прийом залому руки за спину, який спричинив потерпілому тілесні ушкодження;
- місцевий суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотань сторони захисту про виклик та допит експертів, лікарів та фахівців із боротьби, а також про призначення повторної експертизи, що залишено поза увагою апеляційного суду;
Сервисы для юристов