ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2015 року Справа № 911/4208/13
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В.,розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі№ 911/4208/13 Господарського суду Київської областіза позовомПриватного акціонерного товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"доКолективного підприємства "Санаторій "Перемога"про стягнення 876 126,98грн.,за участю представників сторінвід позивача:Котік О.С. (довіреність від 25.06.2015 № 25-06/05),від відповідача:Танцюра Л.О. (довіреність від 26.01.2015 № 26),
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 12.01.2015 звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 10.02.2014 у справі № 911/4208/13. Крім цього, Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 13.01.2015 звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 10.02.2014 у справі № 911/4208/13.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 911/4208/13, Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 28.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 911/4208/13, і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяв про зміну способу та порядку виконання рішення суду та заяви про розстрочку виконання рішення суду.
У касаційній скарзі заявник посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Бондаря С.В. від 02.07.2015 № 05-05/933 у зв'язку з відпусткою судді Овечкіна В.Е., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Чернова Є.В. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Дерепи В.І., для вирішення питання про прийняття до провадження або повернення касаційної скарги Приватного акціонерного товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 911/4208/13.
Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України Бондаря С.В. від 13.07.2015 № 05-05/1050 у зв'язку з виходом з відпустки судді Овечкіна В.Е., сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В., для розгляду касаційної скарги Приватного акціонерного товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 911/4208/13.
Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2014 у справі № 911/4208/13 (суддя Лопатіна А.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2014 у справі № 911/4208/13 (в складі колегії суддів: Суліма В.В. - головуючого, Коротун О.М., Тищенко А.І.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Колективного підприємства "Санаторій "Перемога" на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 662513,81грн. боргу з орендних платежів, 16813,03грн. 3% річних, 208,95 грн. інфляційних втрат, 41467,40 грн. пені та 13004,19грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На примусове виконання вказаного рішення Господарським судом Київської області 28.02.2014 видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.01.2015 у справі № 911/4208/13 (суддя Лопатін А.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 911/4208/13 (в складі колегії суддів: Чорної Л.В. - головуючого, Пашкіної С.А., Смірнової Л.Г.) заяву КП "Санаторій "Перемога" про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 10.02.2014 у справі № 911/4208/13 залишено без задоволення. Заяву КП "Санаторій "Перемога" про розстрочку виконання рішення суду від 10.02.2014 у справі № 911/4208/13 задоволено. Розстрочено виконання рішення Господарського суду Київської області від 10.02.2014 у справі № 911/4208/13 про стягнення з КП "Санаторій "Перемога" на користь ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 734007,38 грн. рівними платежами строком на 36 місяців, а саме: за лютий 2015 року - 20389,09 грн.; за березень 2015 року - 20389,09 грн.; за квітень 2015 року - 20389,09 грн.; за травень 2015 року - 20389,09 грн.; за червень 2015 року - 20389,09 грн.; за липень 2015 року - 20389,09 грн.; за серпень 2015 року - 20389,09 грн.; за вересень 2015 року - 20389,09 грн.; за жовтень 2015 року - 20389,09 грн.; за листопад 2015 року - 20389,09 грн.; за грудень 2015 року - 20389,09 грн.; за січень 2016 року - 20389,09 грн.; за лютий 2016 року - 20389,09 грн.; за березень 2016 року - 20389,09 грн.; за квітень 2016 року - 20389,09 грн.; за травень 2016 року - 20389,09 грн.; за червень 2016 року - 20389,09 грн.; за липень 2016 року - 20389,09 грн.; за серпень 2016 року - 20389,09 грн.; за вересень 2016 року - 20389,09 грн.; за жовтень 2016 року - 20389,09 грн.; за листопад 2016 року - 20389,09 грн.; за грудень 2016 року - 20389,09 грн.; за січень 2017 року - 20389,09 грн.; за лютий 2017 року - 20389,09 грн.; за березень 2017 року - 20389,09 грн.; за квітень 2017 року - 20389,09 грн.; за травень 2017 року - 20389,09 грн.; за червень 2017 року - 20389,09 грн.; за липень 2017 року - 20389,09 грн.; за серпень 2017 року - 20389,09 грн.; за вересень 2017 року - 20389,09 грн.; за жовтень 2017 року - 20389,09 грн.; за листопад 2017 року - 20389,09 грн.; за грудень 2017 року - 20389,09 грн.; за січень 2018 року - 20389,09 грн.
Відповідно до пункту 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.
Враховуючи положення статті 121 Господарського процесуального кодексу України та роз'яснення Вищого господарського суду України, судами не встановлено: чи були нові заходи для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.
Відповідно до частини 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до пункту 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому, слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Відповідно до пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Заява про розстрочку виконання рішення суду обґрунтована тим, що на сьогоднішній день у боржника відсутні кошти для повного погашення заборгованості. У корпусах санаторію проживають переселенці зі Сходу, фінансування на проживання яких забезпечується Кабінетом Міністрів України через Київську обласну державну адміністрацію, яка відповідно повністю розпоряджається коштами на рахунках КП "Санаторій "Перемога". На виділені з державного бюджету кошти накладено арешт у порядку примусового виконання рішення суду.
Суди дійшли до передчасного висновку про наявність підстав для розстрочки виконання рішення, виходячи з наступного.
Застосовуючи статтю 121 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави тощо.
Таким чином, суди не врахували матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави тощо.
Крім цього, судами не враховано погашення боржником боргу.
Аналіз наведених доводів у їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, ухвала та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Сервисы для юристов