ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2015 року Справа № 908/2588/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Автостоянка", м. Запоріжжя (далі - Підприємство),
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015
зі справи № 908/2588/14
за позовом Підприємства
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя (далі - ФОП ОСОБА_1.),
про визнання права власності,
за участю прокурора міста Запоріжжя, м. Запоріжжя.
Судове засідання проведено за участю:
представника позивача - не з'яв.,
представника відповідача - не з'яв.,
прокурора - Романова Р.О.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про: визнання об'єктами нерухомого майна: контрольно-пропускного пункту літ. А-2 (далі - КПП), навісу літ. Б, навісу літ. В, навісу літ. Г, навісу літ. Д, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, 10а; визнання за Підприємством права власності на об'єкти нерухомого майна: КПП загальною площею 34,2 м2, навіс літ. Б загальною площею 308,7 м2, навіс літ. В загальною площею 260,6 м2, навіс літ. Г загальною площею 452,2 м2, навіс літ. Д загальною площею 550,8 м2, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рубана, 10а (далі - Майно).
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.08.2014 (суддя Серкіз В.Г.): позов задоволено повністю; Майно визнане об'єктом нерухомого майна; за Підприємством визнано право власності на Майно; з ФОП ОСОБА_1. стягнуто на користь Підприємства витрати зі сплати судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Потапенко В.І. і Плужник О.В.): задоволено апеляційну скаргу в.о. прокурора міста Запоріжжя; згадане рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено; з Підприємства стягнуто в доход державного бюджету України 1 120 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи, а рішення місцевого господарського суду від 19.08.2014 залишити без змін. Скаргу з посиланням на положення статті 376 Цивільного кодексу України, статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" мотивовано прийняттям даної постанови з порушенням норм чинного законодавства та за не повного з'ясування обставин справи.
У відзиві на касаційну скаргу прокуратура м. Запоріжжя заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про правильність застосування апеляційною інстанцією норм матеріального і процесуального права, та просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Від ФОП ОСОБА_1. відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.
01.08.2010 Підприємством (орендодавцем) і ФОП ОСОБА_1. (орендар) укладено договір оренди № 01-08/1 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - автостоянку по вул. Дорошенка - вул. Рубана (пункт 1.1 Договору).
Відповідно до акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого розпорядженням міського голови від 08.02.2000 № 134, об'єкт будівництва - відкрита охоронювана автостоянка прийнята в експлуатацію.
Згідно з пунктом 2 рішення названої комісії, закріпленого в названому акті, останній може служити основою для реєстрування у відповідних органах даного об'єкту як колективної або приватної власності юридичних осіб, а також у державних органах статистики.
Сервисы для юристов