Постанова ВГСУ від 14.07.2015 року у справі №904/5776/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року Справа № 904/5776/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Яценко О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного підприємства "Смерш К"на постановувід 13.05.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі№ 904/5776/14господарського суду Дніпропетровської областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доПриватного підприємства "Смерш К"простягнення заборгованості в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явилисьВ С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (головуючий суддя - Татарчук В.О., судді - Кармазіна Л.П., Манько Г.В.) від 27.11.2014, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Дармін М.О., судді - Березкіна О.В., Крутовських В.І.) від 13.05.2015, у справі № 904/5776/14 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 58 740,98 грн - матеріальної шкоди, 1 174,82 грн - витрат по сплаті судового збору; в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 51 000,00 грн упущеної вигоди - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 58 740,98 грн, а в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.6, 8 Закону України "Про охоронну діяльність", ст.ст.610, 611, 614 ЦК України, ст.224 ГК України, ст.ст.33, 34 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Смерш К" про стягнення 109 740,98 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем обов'язків за договором про надання послуг по охороні і яка складається з вартості викраденого комп'ютерного обладнання та упущеної вигоди. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.22, 23, 901, 906, 955, 975 ЦК України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

14.03.2013 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір №14/03-13 оренди нежитлового приміщення (а.с.14-16).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає на умовах оренди в строкове, платне користування приміщення АДРЕСА_1.

15.04.2013 між ПП "Смерш К" (виконавець) та ФОП ОСОБА_4 (замовник) було укладено договір №16/13 про надання послуг по охороні (надалі договір а.с.17-19).

Згідно з п.1.1. договору замовник передає, а виконавець приймає під охорону на недержавний пульт охорони, в подальшому НПО, об'єкт: магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

18.04.2013, відповідно до копії товарного чека, суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_6 було продано позивачу обладнання і програмне забезпечення на суму 58 740,98 грн (а.с.27), які згідно з актом приймання-передачі від 22.04.2013 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були передані директору магазину ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.79).

Згідно з листом слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 16.09.2014, 25.04.2014 близько 04 год. невстановлена особа через вікно проникла до приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, де таємно викрала чуже майно, чим спричинила гр. ОСОБА_4 матеріальну шкоду розмір якої встановлюється. Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014040640001811 розпочато 25.04.2014 за заявою гр. ОСОБА_4 (а.с.65).

На запит суду СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з кримінального провадження №12014040640001811 надало копію протоколу огляду місця події від 25.04.2014 (а.с.141 -142) та фототаблицю до нього (а.с.143-148).

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 978 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків, як результату такої поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Пунктом 2.2.9. договору встановлено, що виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану майну замовника внаслідок незабезпечення належної охорони при наявності причинного зв'язку між діями виконавця і завданою шкодою.

Відповідно до п.1.2. договору виконавець приймає на себе обов'язок по централізованій технічній охороні об'єкта, в цілому шляхом реагування, у випадку спрацювання технічних засобів охорони і виїзду групи затримання на об'єкт в період находження об'єкта під охороною.

Відповідно до пункту 2.2.1. договору виконавець зобов'язується приймати під охорону об'єкт та здійснювати його охорону за допомогою технічних засобів.

Як вбачається з роздруківки НПО (а.с.41-43) протягом часу з 00:09:22 24.04.14 до зняття з охорони в 10:23:11 25.04.14 сигнал "Тревога" надходив тільки в 04:02:11.

Згідно з пунктом 2.2.2. договору виконавець зобов'язаний у разі надходження сигналу "Тривога", забезпечити виїзд групи реагування на "Об'єкт". Забезпечити прибуття групи реагування на "Об'єкт" протягом 5-7 хвилин з моменту надходження сигналу "Тривога", фіксується в базі даних комп'ютера та журналі реєстрації тривог на НПО виконавця.