Постанова ВГСУ від 14.06.2016 року у справі №914/745/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 914/745/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Моршинське"на постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року Господарського суду Львівської області від 20.01.2015 рокуу справі Господарського суду № 914/745/14 Львівської областіза заявою Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської областідо ТОВ "Моршинське"про визнання банкрутомрозпорядник майнаГапоненко Р.І.у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представників:

у приміщенні господарського суду Івано-Франківської області:

ТОВ "Моршинське":Чебачева О.О. (довіреність від 15.04.2015 року),у приміщенні Вищого господарського суду України:

ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк":Корець О.Г. (довіреність №670 від 21.03.2016 року).

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.03.2014 року прийнято до розгляду заяву Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моршинське" (далі - боржника) відповідно до статей 10 - 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.03.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 636 284, 69 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.07.2014 року, залишеною без змін судом касаційної інстанції, ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.03.2014 року в частині визнання вимог ініціюючого кредитора скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про визнання вимог ініціюючого кредитора до боржника на суму 623 754, 52 грн., в решті ухвалу підготовчого засідання суду першої інстанції від 17.03.2014 року залишено без змін.

Оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Моршинське" оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 18.03.2014 року.

04.04.2014 року шляхом направлення поштового відправлення ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") звернулося до місцевого господарського суду зі заявою про визнання кредитором боржника з вимогами на загальну суму 59 173 763, 25 грн., з яких 56 742 703, 96 грн. вимог, що не забезпечені заставою майна боржника, 1 035 970 грн. вимог, забезпечених заставою майна боржника, 1 393 871, 29 грн. штрафних санкцій, які визнані судом, а також 1 218 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, в обґрунтування яких надало копії судових рішень у господарських справах про солідарне стягнення із ЗАТ "Зірниця", як позичальника кредитних коштів, ТОВ "Регіональна торгова компанія", правонаступником якого є ТОВ "Моршинське", та ТОВ "Карпати Плюс 2004", як поручителів, на користь банку заборгованості за кредитними договорами №07/30-03 від 28.11.2007 року та №253 від 11.05.2010 року (том 3, а.с. 4 - 70).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2015 року (суддя Гутьєва В.В.) розглянуто по суті заявлені ПАТ "ВіЕйБі Банк" кредиторські вимоги на загальну суму 59 173 763, 25 грн., визнано їх в частині заборгованості боржника на суму 58 488 763, 25 грн., з яких 1 035 970 грн. вимог, забезпечених заставою майна боржника, 1 218 грн. судового збору у першу чергу, 56 057 703, 96 грн. боргу у четверту чергу, 1 393 871, 29 грн. штрафних санкцій у шосту чергу; у визнанні вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк" на суму 685 000 грн. відмовлено (том 3, а.с. 101 - 105).

Не погоджуючись з результатом розгляду кредиторських вимог ПАТ "ВіЕйБі Банк", боржник звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (з урахуванням доповнення до неї за вих. №24 від 15.04.2015 року), в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 20.01.2015 року та прийняти у справі нове рішення, яким визнати грошові вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ТОВ "Моршинське" на суму 49 374 503, 41 грн., з яких 1 035 970 грн. включити до реєстру вимог кредиторів як вимоги, забезпечені заставою майна боржника; 1 218 грн. судового збору - у першу чергу; 46 979 031, 11 грн. - у четверту чергу та 1 358 284, 30 грн. - у шосту чергу, мотивуючи неповнотою дослідження місцевим господарським судом обставин справи на предмет дійсності договору поруки, за яким боржник поручився перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №07/30-03 від 28.11.2007 року, а також подання банком грошових вимог до майнового поручителя на суму, яка перевищує розмір заборгованості основного боржника, що не узгоджується з положеннями частини 2 статті 554 ЦК України про обсяг відповідальності поручителя перед кредитором (том 3, а.с. 119 - 151, 183 - 187).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Михалюк О.В., судді: Мельник Г.І., Плотніцький Б.Д.) апеляційну скаргу ТОВ "Моршинське" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.01.2015 року у даній справі - без змін (том 3а, а.с. 24 - 29).

Не погоджуючись з прийнятою постановою, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 22.09.2015 року та ухвалу суду першої інстанції від 20.01.2015 року та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк" до ТОВ "Моршинське" на суму 49 374 503, 41 грн., з яких 1 035 970 грн. включити до реєстру вимог кредиторів як вимоги, забезпечені заставою майна боржника; 1 218 грн. судового збору - у першу чергу; 46 979 031, 11 грн. - у четверту чергу та 1 358 284, 30 грн. - у шосту чергу; вирішити питання про розподіл судових витрат. Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статей 553 554, 559, 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 38 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, а також неповнотою з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши присутнього у приміщенні Вищого господарського суду України представника ПАТ "ВіЕйБі Банк" - Корця О.Г., а також присутнього у приміщенні Господарського суду Івано-Франківської області представника ТОВ "Моршинське" - Чебачеву О.О., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 1 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року пердбачно, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно з частинами 1, 2, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до частини 9 статті 45 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає господарський суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником (розпорядником майна боржника) чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними та достатніми доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції), конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують. Також, згідно особливостей провадження у справі про банкрутство, вимоги, які забезпечені заставою майна боржника, вносяться до реєстру вимог кредиторів боржника окремо із зазначенням у ньому відомостей про майно боржника, яке є предметом застави.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою суду від 17.03.2014 року порушено справу про банкрутство ТОВ "Моршинське" за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, оголошення про що оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 18.03.2014 року.

Судами встановлено, що 04.04.2014 року шляхом направлення поштового відправлення ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулося до місцевого господарського суду зі заявою про визнання кредитором боржника з грошовими вимогами на загальну суму 59 173 763, 25 грн., з яких 56 742 703, 96 грн. вимог, що не забезпечені заставою майна боржника, 1 035 970 грн. вимог, забезпечених заставою майна боржника, 1 393 871, 29 грн. штрафних санкцій, які визнані судом, а також 1 218 грн. судового збору за подання заяви з грошовими вимогами (том 3, а.с. 4 - 70).

В обґрунтування кредиторських вимог банк зазначив про укладення 28.11.2007 року між ВАТ "ВіЕйБі Банк", правонаступником якого є ПАТ "ВіЕйБі Банк" (кредитодавець), та ЗАТ "Зірниця" (позичальник) кредитного договору №07/30-03, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом на суму 2 000 000 грн. до 26.11.2010 року включно, а також кредитного договору №253 від 11.05.2010 року, згідно з яким кредитодавець надає позичальнику кредит на суму 5 000 000 грн. до 15.08.2011 року включно; до кредитного договору №07/30-03 від 28.11.2007 року долучено графік погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору (том 3, а.с. 13 - 26).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 30.04.2009 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" (кредитор), ЗАТ "Зірниця" (боржник) та ТОВ "Регіональна торгова компанія", правонаступником якого є ТОВ "Моршинське" (поручитель, боржник у даній справі), укладено договір поруки, за умовами якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань боржника (позичальника) з повернення кредитних коштів за кредитними договорами №07/29-03 та №07/30-03 від 28.11.2007 року; при цьому, пунктами 3.1., 3.3. договору поруки сторони визначили, що у випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором та договором поруки, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники; порука припиняється на підставах та у порядку, що передбачений чинним законодавством та цим договором (том 3, а.с. 27).

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 11.05.2010 року ПАТ "ВіЕйБі Банк", ЗАТ "Зірниця" та ТОВ "Регіональна торгова компанія" уклали договір №1 про внесення змін до договору поруки від 30.04.2009 року, яким виклали пункт 1.1. договору поруки у новій редакції, визначивши, що поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником в повному обсязі кредитних зобов'язань за кредитними договорами №253 від 11.05.2010 року та №07/30-03 від 28.11.2007 року (том 3, а.с. 28 - 29).