Постанова ВГСУ від 14.06.2016 року у справі №910/14337/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Справа № 910/14337/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач),суддів: Грейц К.В., Поляк О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.11.2015у справі№ 910/14337/15господарського судуміста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"доПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"провідшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у сумі 5 392,50 грнв судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:не з'явились не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Сташків Р.Б.) від 08.07.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Ільєнок Т.В., судді - Скрипка І.М., Яковлєв М.Л.) від 17.11.2016 у справі № 910/14337/15 в позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" просить повністю скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.993 Цивільного кодексу України (ЦК України), ст.27 Закону України "Про страхування", ст.ст.82, 11128 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "Європейський страховий альянс" про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, а також нарахованих на заборгованість 3% річних та інфляційних втрат, разом у сумі 5 392,50 грн, оскільки відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не повністю відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Судами встановлено таке.

18.11.2013 по вул. Чупринки - І. Левицького, у м. Львові, була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Шкода", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_5, з автомобілем "Хонда", д.р.н. НОМЕР_2, яким керував водій ОСОБА_6 Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем "Шкода", д.р.н. НОМЕР_1, виїхав на головну дорогу не пропустивши інший автомобіль, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Хонда", д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив п.2.1. ДОТ 1 ПДР України, що підтверджено Довідкою ДАІ про обставини ДТП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Хонда", д.р.н. НОМЕР_2 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_7 на праві власності, був під керуванням водія ОСОБА_6 на час ДТП, та який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування, копія якого залучена до справи (далі - Договір добровільного страхування).

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, позивачем було складено страхові акти, відповідно до яких позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 7423,87 грн, що підтверджується залученими до справи платіжними дорученнями від 20.03.2014 №3137 на суму - 2653,20 грн (а.с.33), від 13.01.2014 № 245 на суму - 4 770,67 грн (а.с.34).

На доведення обґрунтованості страхової виплати позивачем до позову додані:

- рахунки ремонтного СТО застрахованого автомобіля (а.с.21-23): від 22.11.2013 на суму 2507 грн, від 22.11.2013 на суму 3427,42 грн, від 30.01.2014 на суму 4473,90 грн;

- звіт оцінювача від 17.12.2013, яким встановлена вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля - 4380,29 грн, при цьому коефіцієнт зносу деталей - 0,46.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди правомірно виходили із такого.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Шкода", д.р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_5, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП встановлено залученою до матеріалів справи постановою районного суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_5, як особи, яка експлуатує автомобіль "Шкода", д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах, була застрахована відповідачем на підставі Договору (Полісу) №АС/4488174 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50 000,00 грн, франшиза - 0 грн). Отже, відповідач є особою на яку вказаним Полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Шкода", д.р.н. НОМЕР_1, на час ДТП.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судами встановлено, що відповідачем були частково визнані, ще до подачі даного позову, пред'явлені до нього позивачем вимоги на суму 4 380,29 грн - виходячи з встановленої звітом оцінювача від 17.12.2013 вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля - 4380,29 грн, з урахуванням встановленого оцінювачем коефіцієнт зносу деталей - 0,46.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля про встановлення вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов'язковим.

За оцінкою судів докази у справі засвідчують, що позивачем не спростовано перед судом належними засобами доказування в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України висновок оцінювача по встановленню коефіцієнту зносу деталей застрахованого автомобіля.