ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2015 року Справа № 908/3974/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Коробенка Г.П.,
суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Ігнатьєва Д.П. дов.№595 від 20.02.2014
відповідача: Череповського В.П. - директора
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства "Бердянськ-водоканал" Бердянської міської ради
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015
у справі №908/3974/14 Господарського суду Запорізької області
за позовом Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Почерк"
про стягнення 23 917,06 грн.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство (надалі КП) "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТОВ) "Почерк" про стягнення 23 917,06 грн. п'ятикратного розміру плати за перевищення лімітів скидання об'ємів стічних вод у каналізаційну мережу міста.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 (суддя Соловйов В.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 (судді: Бондаренко В.П., Россолов В.В., Тихий П.В.), в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що сторонами на період 2014 року не узгоджено ліміти водопостачання та скидання вод у каналізаційну мережу, тому відсутні підстави для застосування відповідальності за перевищення таких лімітів, більш того, отримана відповідачем вода, як підприємством харчової промисловості, використовується для виготовлення льоду, а відтак така вода не потрапляє у каналізаційну мережу, тому підприємство просто не могло скинути стоки у визначеному позивачем обсязі.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Комунальне підприємство "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено:
01.06.2011 між КП "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради (позивач) та ТОВ "Почерк" (відповідач) укладений Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення №224 (надалі Договір), за умовами якого позивач бере на себе зобов'язання забезпечувати об'єкти відповідача питною водою, яка відповідає державним санітарним нормам та правилам "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10) або дозволу Держспоживстандарту України, виданого на підставі висновку Міністерства охорони здоров`я України на відхилення від стандарту, згідно з Графіком водопостачання в об'ємі встановленого ліміту, а також приймати від нього стічні води в об'ємі встановленого ліміту та в межах встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах. У випадках передбачених законодавством, Виконавець надає вказані послуги із дотриманням тимчасових норм споживання, а також режиму надання, які затверджені уповноваженими органами (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору відповідач бере на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, виконувати усі приписи позивача, направлені на поліпшення якості обліку наданих послуг, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також виконувати інші умови цього договору та нормативних актів стосовно водопостачання та водовідведення.
Згідно з п. 1.3 Договору споживання питної води із міської централізованої мережі і скидання стічних вод в міську централізовану мережу допускається лише на основі договору між позивачем та відповідачем.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що постачання питної води і приймання стічних вод у міську мережу каналізації здійснюється у визначених об'ємах. При цьому названим пунктом Договору названі обсяги визначені лише на 2011 рік.
Пунктом 7.1 Договору сторони погодили, що цей Договір укладений на строк до 31.12.2012 і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору не поступає заяви однієї із сторін про відмову від Договору або його перегляду.
Разом з тим, господарськими судами встановлено, що Рішенням виконкому Бердянської міськради затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Бердянська, пунктом 2.2 яких зобов'язано позивача установлювати та доводити для кожного підприємства кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації. При цьому господарськими судами не встановлено, що позивач своєчасно та вповні виконував свої зобов'язання щодо доведення відповідачеві передбачених Договором лімітів (зокрема, на 2014 рік).
Звертаючись до господарського суду з даним позовом, позивач посилався на те, що протягом серпня 2014 року відповідачем у міську каналізаційну мережу було скинуто 677 м. куб. стічних вод. Вказаний обсяг позивач визначив як перевищення лімітів та розрахував плату за такий скид у п'ятикратному розмірі відповідно до вимог Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37. Відповідний рахунок було надіслано відповідачеві, однак, останній відмовився його оплатити.
Сервисы для юристов