ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого : Кравчука Г.А.,
суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.
в судовому засіданні взяли участь представники:
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2013 р. Севастопольська міська рада (далі – Рада) звернулась до Господарського суду м. Севастополя з позовною заявою, у якій просила внести зміни до укладеного з Приватним підприємством "Кримнефтесервіс" (далі – Підприємство) договору оренди земельної ділянки від 27.02.2007 р., зареєстрованого Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів 10.04.2007 р. про що вчинено запис в Державному реєстрі земель за № 040765900063, виклавши преамбулу та пукти договору у наступній редакції:
– "На підставі рішень Севастопольської міської Ради від 20.12.2011 р. № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію", від 07.02.2012 р. № 2318 "Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя", внести в договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0632 га, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 35-А, наданого для будівництва та обслуговування автомийки, укладеного між Севастопольською міською Радою та приватним підприємством "Кримнефтесервіс", зареєстрованим Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", внести наступні зміни:
– пункт 2.3. договору викласти у наступній редакції:
"2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:
824 197,52 грн. (вісімсот двадцять чотири тисячі сто дев'яносто сім грн. 52 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2274-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 24.02.2012 року.";
– розділ 3 договору викласти у наступній редакції:
"3. Строк дії договору
3.1. Договір укладений строком на 25 (двадцять п'ять) років.
3.2. По закінченню строку, на який укладено договір оренди земельної ділянки, орендар, який належно виконує зобов'язання у відповідності з умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди на новий строк (поновлення договору оренди землі).
3.3. Орендар, який має намір скористуватись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця у встановленому порядку не пізніше ніж за два місяці до спливу строку дії договору оренди землі.
3.4. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені. У разі недосягнення домовленості відносно орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.";
– розділ 4 договору викласти у наступній редакції:
"4. Оренда плата та порядок розрахунків
4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою до 07.02.2012 встановлюється у відповідності з п. 5.1 ст. 288 Податкового кодексу України, в розмірі: 3 % (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 07.02.2012 встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди земельної ділянки, затвердженої рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), в розмірі 7,5% (сім з половиною відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
4.2. Розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням його цільового використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формах, які заповнюються під час укладення (поновлення) чи зміни умов договору оренди.
4.3. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:
Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної
земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)
Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає: на період з 01.01.2012 до 07.02.2012: 824 197,52 х 0,03 / 366 х 37 = 2 499,62 грн.; на період з 07.02.2012: 824 197,52 х 0,075 = 61 814,81 грн.
4.4. Наведений розрахунок величини річної орендної плати щорічно корегується згідно з п. 4.6. даного договору.
4.5. Орендна плата за землю оплачується орендарем у строки та порядку, визначених Податковим кодексом України.
4.6. Нарахування розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Величина річної орендної плати підлягає щорічному перерахунку у строк до 1 лютого поточного року залежно від щорічно індексованої грошової оцінки земельної ділянки.
Щорічний розрахунок орендної плати здійснюється орендарем у відповідності з умовами даного договору та вимогами чинного законодавства та погоджується орендодавцем.
У разі внесення змін до Методики, щорічний розрахунок розміру орендної плати здійснюється відповідно до знову затвердженої Методики.
4.7. У строк до 20 лютого поточного року щорічний розрахунок орендної плати, узгоджений з орендодавцем, надається орендарем державній податковій інспекції за місцем розташування земельної ділянки.
4.8. Розмір орендної плати переглядається у випадках:
- зміни умов господарювання, передбачених договором, у тому числі зміни цільового використання земельної ділянки;
- зміни розмірів земельного податку, збільшення цін та тарифів нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
- зміни розмірів ставок орендної плати за землю, визначених Методикою;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним за участю орендодавця;
- в інших випадках, передбачених законом.
Періодичність перегляду: рішення про зміни, вказані у пункті 4.8., має бути прийнято до 15 липня року, який передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких змін (плановий період). В іншому випадку, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, який настає за плановим періодом.
4.9. Розмір орендної плати не залежить від результатів господарської діяльності орендаря.
4.10. У разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата сплачується за фактичний період перебування земельної ділянки у користуванні у поточному році.
4.11. За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку відповідно до законодавства України.
4.12. Контроль за нарахуванням, перерахуванням до бюджету, стягненням заборгованості по орендній платі здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.";
– розділ 5 доповнити пунктом 5.5 наступного змісту:
"5.5. Право на оренду земельної ділянки не може бути відчужено орендарем іншим особам, внесено в статутний фонд, передано в заставу.";
– пункт 9.1.1. доповнити пунктом ж) наступного змісту:
"ж) дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються.";
– підпункт б) пункту 9.2.2. розділу 9 договору викласти у наступній редакції:
"б) виконувати зобов'язання землекористування відповідно до умов договору, Земельного кодексу України, Податкового кодексу України";
– пункт 9.2.2. розділу 9 договору доповнити підпунктами н), о), п), р) наступного змісту:
"н) дотримуватись режиму використання земельною ділянкою таким чином, щоб зазначене не призводило шкоди іншим землекористувачам, стану навколишнього середовища, об'єктам історико-культурної спадщини;
"о) у разі переходу права власності на розташований на земельній ділянці об'єкт нерухомого майна до іншої особи, у десятиденний строк надати орендодавцю копію документу, який підтверджує перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (договір купівлі-продажу, дарування і т. ін.) та у найкоротший строк вжити заходів до оформлення переходу права користування земельною ділянкою набувачу об'єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці;
п) повідомляти орендодавця про зміну своїх реквізитів, у тому числі організаційно-правової форми, найменування, юридичної адреси та ін., у десятиденний термін
р) здійснювати сплату послуг по внесенню відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткових згод до нього.";
– пункт 12.4 розділу 12 викласти у наступній редакції:
"12.4. Орендодавець може відмовитись в односторонньому порядку від договору зі звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Цивільним кодексом України без укладення додаткової угоди до даного договору з моменту прийняття рішення про відмову від договору у наступних випадках:
- використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням (використанням);
- використання земельної ділянки з порушенням екологічних вимог;
- систематичної несплати орендної плати (протягом 3-х місяців);
- не здійснення щорічного перерахунку розміру орендної плати за землю у строк, встановлений даним договором;
- передачі чи відчуження права оренди третім особам."
Решта пунктів договору оренди землі, зареєстрованого Севастопольською міською філією ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державного комітету України по земельним ресурсам" в Державному реєстрі земель 10.04.2007 за № 040765900063 залишаються незмінними та сторони підтверджують свої зобов'язання за ним.
Позовні вимоги Рада, посилаючись на норми Конституції України, Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), Господарського кодексу України (далі – ГК України), Земельного кодексу України (далі – ЗК України), Податкового кодексу України (далі – ПК України), Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" обґрунтувала тим, що договір оренди земельної ділянки, щодо якого виник спір, не відповідає вимогам законодавства України в частині розміру орендної плати, Підприємство відмовилось від пропозиції внести у договір відповідні зміни, у зв’язку з чим ці зміни мають бути внесені у судовому порядку.
Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 04.11.2013 р. (суддя Щербаков С.О.) позовні вимоги Ради задоволено частково, змінено умови укладеного між Радою та Підприємством договору оренди земельної ділянки від 27.02.2007 р. шляхом викладення його пунктів 2.3., 4.1., 4.2. у наступній редакції:
– "2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2012 року складає:
824 197,52 грн. (вісімсот двадцять чотири тисячі сто дев'яносто сім грн. 52 коп.), що підтверджується випискою з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки № 2274-3.1/5, виданої Головним управлінням Держкомзему в м. Севастополі 24.02.2012";
– "4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди земельної ділянки, затвердженої рішенням міської Ради від 14.10.2003 №1348 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), в розмірі 7,5% (семи з половиною відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки";
– "4.2. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:
Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної
земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)
Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає: 824 197,52 х 0,075 = 61 814,81 грн.".
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В частині задоволення позовних вимог рішення прийнято з мотивів, викладених Радою у позовній заяві. В іншій частині рішення мотивовано тим, що решта запропонованих Радою змін до договору не є обов'язковими в силу закону, а тому вони повинні вноситись за погодженням сторін. Окрім того, в силу положень ч. 3 ст. 653 ЦК України визначений у п. 4.1. договору новий розмір орендної плати повинен застосовуватись з моменту набрання рішенням законної силі, а не з 07.02.2012 р.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. (колегія суддів: Євдокімов І.В., Градова О.Г., Заплава Л.М.) рішення Господарського суду м. Севастополя від 04.11.2013р. змінено, викладено пункти 2.2 та 2.3 його резолютивної частини у наступній редакції:
"2.2. Пункт 4.1 договору викласти у наступній редакції:
"4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою з моменту набрання рішенням законної сили встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди земельної ділянки, затвердженої рішенням міської Ради від 14.10.2003 № 1348 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), в розмірі 7,5 % (семи з половиною відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".
2.3. Пункт 4.2. договору викласти у наступній редакції:
"4.2. Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою з моменту набрання рішенням законної сили визначається за формулою:
Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної
земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)
Величина річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає: 824 197,52 х 0,075 = 61 814,81 грн.""
В іншій частині рішення Господарського суду м. Севастополя від 04.11.2013 р. залишено без змін.
Приймаючи зазначену постанову колегія суддів апеляційної інстанції погодилась із висновками місцевого господарського суду, однак вважає, що про умову набрання чинності нового розміру орендної плати з моменту набрання рішенням законної силі необхідно було прямо вказати у відповідних пунктах договору.
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. і рішення Господарського суду м. Севастополя від 04.11.2013 р. в частині внесення змін до п. п. 4.1., 4.2. договору оренди земельної ділянки від 27.02.2007 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким змінити пункти 2.2. та 2.3. резолютивної частини рішення Господарського суду м. Севастополя та викласти їх у наступній редакції:
"2.2. Пункт 4.1 договору викласти у наступній редакції:
"4.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно з Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди земельної ділянки, затвердженої рішенням міської Ради від 14.10.2003 № 1348 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), в розмірі 3 % (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки".
"2.3. Пункт 4.2. договору викласти у наступній редакції:
"4.2. Величина (розмір) річної орендної плати за користування земельною ділянкою визначається за формулою:
Нормативна грошова оцінка х Ставка орендної = Сума річної
земельної ділянки (грн.) плати (%) орендної плати (грн.)
Величина (розмір) річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає: 824 197,52 х 0,03 = 24 725,93 грн.""
Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи ст. ст. 6, 8, 13, 67, 92, 129, 140, 143 Конституції України, ст. ст. 632, 651, 652, 793 ЦК України, ст. ст. 4, 186, 189 ГК України, ст. ст. 3, 9 ЗК України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 14, 274, 288 ПК України, ст. ст. 2, 5, 15, 21, 23, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 6, 10, 11, 12, 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", ст. ст. 2, 18, 25, 26, 33, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 1, 14 Закону України "Про систему оподаткування" та ст. 4 Закону України "Про плату за землю".
Інші особи які беруть участь у справі не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), та відзив на касаційну скаргу Підприємства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, в частині, що оскаржується.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови в оскаржуваній частині, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:
– між Радою (орендодавець) та Підприємством (орендар) 27.02.2007 р. було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Орендодавець відповідно до рішення Ради № 690 від 13.09.2006 р. надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0632 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 35-А для будівництва та обслуговування автомийки, з віднесенням цих земель до категорії промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (далі - Договір). Державну реєстрацію Договору проведено 10.04.2007 р. за № 040765900063. Земельну ділянку передано Підприємству за актом прийому-передачі земельної ділянки від 01.03.2007 р.;
– пунктом 3.1 Договору визначено, що він укладений строком на 25 років;
– відповідно до п. 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: на період будівництва 80 094 грн.( вісімдесят тисяч дев'яносто чотири гривні), що підтверджується довідкою про грошову оцінку земельної ділянки № 120/1, виданою Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів 23.01.2007 р.; на період експлуатації 400 470 грн.(чотириста тисяч чотириста сімдесят грн.), що підтверджується довідкою про грошову оцінку земельної ділянки № 119/1, виданою Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів 23.01.2007 р.;
– згідно з п. 4.1. Договору річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється згідно із Методикою визначення розмірів орендної плати при укладенні договорів оренди землі, затвердженою рішенням міської Ради № 1348 від 14.10.2003 р. в розмірі 2,5% (дві цілих п'ять десятих відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
– за приписами п. 4.2. Договору розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно з розрахунком складає: на період будівництва – 80 094 х 0,025 = 2 002,35 грн.; на період експлуатації – 400 470 х 0,025 = 10 011,75 грн. При цьому, грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше, ніж на протязі двох років від дати прийому-передачі земельної ділянки. Грошова оцінка для наступного періоду приймається до уваги з дати вводу в експлуатації об'єкту будівництва, але не пізніше двох років від дати прийому-передачі земельної ділянки. У разі внесення в даний договір змін в частині збільшення строку будівництва відповідні зміни вносяться також у п. 4.2. Договору.
– в силу п. 4.8 Договору розмір орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення нормативної грошової оцінки, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено актом, складеним з участю Орендодавця; в інших випадках, передбачених законом.
За приписами частини другої ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, пп. пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 якого передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Та не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки землі.
Частинами першою, другою ст. 632 ЦК України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини першої та абзацу першого частини другої ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, з дня набрання чинності Податковим кодексом України виникли підстави для перегляду розміру орендної плати за землю, який для земель сільськогосподарського призначення був меншим земельного податку, а для інших категорій земель – меншим трикратного розміру земельного податку, а враховуючи наведені вище положення ст. 651 ЦК України – і підстави для внесення відповідних змін до договорів оренди землі.
При цьому, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (позиція Верховного Суду України, викладена у постановах від 06.12.2010 р. у справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 р. у справі № 27/15-10, від 23.05.2011 р. у справі № 7/105-10(30/234-09), від 04.07.2011 р. у справі № 41/81пд та від 20.11.2012 р. у справі № 28/5005/640/2012).
Згідно зі ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Частиною першою ст. 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
П. "а" частини першої ст. 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Частиною першою ст. 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
П. 34 частини першої ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельних ділянок) вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
З зазначених норм законодавства України випливає, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що ініціювання внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни розміру орендної плати належить до компетенції сільської, селищної, міської ради і має здійснюватись шляхом прийняття відповідних рішень.
Господарськими судами попередніх інстанцій з'ясовано та матеріалами справи підтверджується, що:
– рішенням Ради від 14.10.2003 р. № 1348 було затверджено Методику визначення розмірів орендної плати при укладенні, продовженні та поновленні договорів оренди землі. Згідно з пунктом 2.3 цієї методики розмір річної орендної плати визначається в залежності від цільового призначення земельної ділянки та інших факторів у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;
– після укладення Договору між сторонами, рішенням Ради № 3701 від 13.02.2008 р. розділ 3 додатку до рішення Ради № 1348 було викладено у новий редакції, відповідно до якої орендну плату за земельні ділянки на яких розташовані автомийки встановлено у розмірі 7,5 %;
– 20.11.2011 р. Радою було прийнято рішення № 2163 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя та введення її в дію", яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя, введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель з 01.01.2012 р. та зобов'язано Головне управління Держкомзему України в м. Севастополі забезпечити надання виписок з технічної документації з нормативної грошової оцінки;
– нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки на 01.01.2012 р. становить 824 197,52 грн.;
– 07.02.2012 р. Радою прийнято рішення № 2318 "Про проведення заходів по введенню в дію нормативної грошової оцінки земель в адміністративних межах міста Севастополя", згідно з яким за результатом інвентаризації договорів оренди земельних ділянок необхідно привести ставки орендної плати до відповідності з діючим законодавством та Методикою шляхом внесення відповідних змін у договори оренди;
– на виконання вказаного рішення Радою на адресу Підприємства було надіслано проект додаткової угоди про внесення змін до Договору, однак сторони не досягли згоди щодо запропонованих змін, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з частиною першої ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Окрім того, абзацами першим та третім пункту 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Враховуючи наведене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про те, що встановлення у Договорі орендної плати у розмірі 7,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає чинному законодавству та є обґрунтованим. Колегія суддів Вищого господарського суду України також погоджується із правовою позицією господарських судів про те, що в силу положень ч. 3 ст. 653 ЦК України новий розмір орендної плати не може застосовуватись з 07.02.2012 р. і підлягає застосуванню саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Доводи касаційної скарги Підприємства зазначеного вище не спростовують.
З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди дійшли до правильного висновку про наявність підстав для внесення змін до пунктів 4.1 та 4.2 Договору, виходячи з положень ст. 21 Закону України "Про оренду землі", пп. пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України та рішень Ради від 13.02.2008 р. № 3701, від 20.11.2011 р. № 2163 та від 07.02.2012 р. № 2318.
Водночас колегія суддів Вищого господарського суду України вважає безпідставною та необґрунтованою зміну господарським судом апеляційної інстанції резолютивної частини рішення місцевого господарського суду у зв'язку із не зазначенням у ній умови щодо набрання змінами чинності, оскільки в силу ч. 3 ст. 653 ЦК України такі зміни в будь-якому разі будуть внесені до Договору із набуттям чинності судового рішення.
Частиною першою ст. 11110 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. в частині зміни рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду м. Севастополя від 04.11.2013 р. в цій частині підлягає залишенню в силі. В іншій частині постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. Підприємством не оскаржувалась та підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Вищий господарський суд України Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Кримнефтесервіс" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.12.2013 р. у справі № 919/981/13 Господарського суду м. Севастополя в частині зміни рішення господарського суду першої інстанції скасувати, а рішення Господарського суду м. Севастополя від 04.11.2013 р. в цій частині залишити в силі.
В іншій частині зазначену постанову залишити без змін.
Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя А.Г. Полянський
Сервисы для юристов