Постанова ВГСУ від 14.05.2014 року у справі №917/1710/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 917/1710/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Мирошниченка С.В., Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р.у справі№ 917/1710/13 господарського суду Полтавської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доТовариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта"простягнення 4 421, 00 грн.

За участю представників:

позивача:Не з'явилися;відповідача:Супрун В.П.;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" про стягнення 4 421, 00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.10.2013 р. у справі № 917/1710/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 4421,00 грн. вартості втраченого вантажу, 1720,50 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. (судді: Барбашова С.В., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Фізична особа-підприємць ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30 листопада 2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" укладено договір № 29184 від 30 листопада 2012 р. про надання транспортно-експедиторських послуг (далі-договір), згідно умов якого виконавець (ТОВ "Нова Пошта") надає транспортно-експедиторські послуги замовнику (ФОП ОСОБА_4) згідно його замовлення та товарно-транспортної накладної на умовах, що вказані в цьому договорі.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наданої позивачем товарно-транспортної накладної № 20000007113793 ним 09 січня 2012 року було передано відповідачу для відправлення в місто Ялта вантаж - мобільний телефон Nokia 808 РигеVіеw Вlаск, ІМЕІ 351965050956464, з оголошеною вартістю 4421,00 грн., фактичною вагою 0,5 кг., з додатковою послугою "Зворотня доставка".

З матеріалів справи вбачається, що при отриманні вантажу вантажоотримувачем було виявлено відсутність телефону, про що був складений акт приймання-передачі № 10044679 від 14.01.2013 р.

Як вказує позивач, під час отримання повернутого вантажу за товарно-транспортною накладною № 56153000206161 від 29.01.2013 р. позивачем було виявлено, що у коробці (заводська упаковка телефону) телефон відсутній, про що складено акт приймання-передачі № 10172870 від 30.01.2013 р., який був підписаний представниками сторін.

Також, позивач зазначив про те, що на його усне звернення до представництва "Нова пошта" у місті Дніпродзержинську про відшкодування вартості вантажу, відповідач повідомив замовника про відмову в задоволенні вимог про оплату вартості втраченого вантажу з посиланням на те, що вантаж був наданий представнику ТОВ "Нова Пошта" вже в упакованому вигляді без огляду вмісту вантажу, і ні в акті приймання-передачі № 10044679 від 14.01.2013 р., що складений в пункті призначення, ні в акті приймання-передачі вантажу № 10172870 від 30.01.2013 р., що складений при отриманні вантажу не було зафіксовано жодних пошкоджень упаковки.

Не погоджуючись з вищезазначеним, позивач звернувся до господарського суду з вимогою до відповідача про стягнення коштів за неналежне виконання умов договору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав встановленими ті обставини, що вантаж був прийнятий з оформленням належним чином товарно-транспортної накладної № 20000007113793 від 09.01.2013 р. Відповідність опису вантажу його вмісту підтверджується підписом представника відповідача. Для подальшого транспортування вантаж був запакований у фірмовий пакет ТОВ "Нова Пошта". З огляду на приписи статті 52. Закону України "Про автомобільний транспорт" та зважаючи на те, що вантаж оголошеної вартості був прийнятий працівниками відповідача з оформленням належним чином товарно-транспортної накладної, суд першої інстанції дійшов висновку, що подальша відповідальність за перевезення цього вантажу покладається на відповідача.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що в даному випадку, відповідальність за наявність товару у запакованому вантажі та відповідність вмісту вантажу його опису договором покладено саме на відправника - позивача. Позивач, не виконавши власне зобов'язання, передбачене п. 3.3. договору, запакувати вантаж для його збереження при транспортуванні та розвантажувально - завантажувальних роботах, а також скріпити печаткою або фірмовою клеєною стрічкою або пломбою, щоб виключити доступ до вантажу, не забезпечив власну упаковку вантажу індентифікаційними знаками відмінності, чим погодився використовувати упаковку перевізника та прийняв на себе відповідальність за вантаж при умові цілісності упаковки.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг № 29184 від 30.11.2012 р.

Згідно п. 1.1 договору виконавець надає транспортно-експедиторські послуги замовнику, згідно його замовлення та товарно-транспортної накладної на умовах, що вказані у цьому договорі.

Так, відповідно до п. 2.2 договору виконавець зобов'язаний забезпечити збереження вантажу, що перевозиться, за умов, що зазначені в даному договорі та умовах перевезення вантажів, які затверджені виконавцем і є невід'ємною частиною даного договору (додаток № 1).

При цьому, у вказаному пункті чітко зазначено, що відправник несе відповідальність за інформацію, яка зазначається в товарно-транспортній накладній.

Під час розгляду справи встановлено, що в межах даного договору ФОП ОСОБА_4 надала ТОВ "Нова Пошта" для перевезення за товарно-транспортною накладною № 20000007113793 від 09.01.2013 р. вантаж у запакованому вигляді. У розділі "повний опис відправлення" позивач зазначила - мобільний телефон та аксесуари. Оголошена вартість вантажу - 4421,00 грн. також, накладна містить інформацію про фактичну вагу - 0,5 кг, вид пакування - коробка, тип послуги - "склад-склад".

Судами встановлено, що відповідачем жодним чином не спростовано той факт, що вантаж був переданий для перевезення у запакованому стані.

П. 2.6 договору передбачено, що виконавець має право перевірки вмісту вантажу, в присутності замовника. При цьому, замовник несе відповідальність за вміст відправлення переданого виконавцю для перевезення.

П. 2.7 визначено, що виконавець має право здійснити повторне зважування та обмір відправлення, з метою підтвердження вірності розрахунків.