ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2014 року Справа № 904/9517/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Гольцової Л.А.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18 березня 2014 року у справі № 904/9517/13 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, Дніпропетровська область, до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, Дніпропетровська область, про стягнення 894,00 грн.,
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,
встановив:
У грудні 2013 року позивач Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 894,00 грн. надлишково перерахованої державної соціальної допомоги.
Вказував, що 23.05.2012р. Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради гр. ОСОБА_5, як інваліду ІІІ групи, була призначена державна соціальна допомога, яка зараховувалась на поточний рахунок, відкритий у Дніпродзержинській філії ПАТ КБ Приватбанк", НОМЕР_2, о/р 612827, МФО 305965.
Зазначав, що після проведення звірки з Пенсійним фондом України йому стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Посилаючись на ту обставину, що державна допомога ОСОБА_5 була призначена довічно та перераховувалась щомісячно, позивач просив стягнути з відповідача надлишково перераховані кошти державної соціальної допомоги за березень 2013р. в сумі 894,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014р. (суддя Колісник І.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2014р. (колегія суддів у складі: Паруснікова Ю.Б. - головуючого, Тищик І.В., Білецької Л.М.), у позові відмовлено.
Судові акти мотивовані посиланнями на відсутність правових підстав до зобов'язання банка перерахувати позивачу спірні грошові кошти, оскільки останні не є власністю банка, а - особи, що відкрила рахунок, тому банк не вправі розпоряджатись такими коштами, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку клієнта.
Крім того, встановивши відсутність спірних коштів на поточному рахунку ОСОБА_5 станом на дату отримання повідомлення про смерть одержувача, господарські суди виходили з того, що за таких обставин у банку відсутній обов'язок з повернення надлишково перерахованих коштів державної соціальної допомоги у розмірі 894,00 грн. за рахунок власних засобів.
У касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 610, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 229 ГК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.
Перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 15.01.2010р. між Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська (фонд), Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Заводської районної ради (управління) та ПАТ КБ "Приватбанк" (банк) був укладений Договір №11 про зарахування і виплату пенсій та допомог, згідно умов якого банк на безоплатній основі виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596 (з наступними змінами).
23.05.2012р. Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради гр. ОСОБА_5, як інваліду ІІІ групи, була призначена державна соціальна допомога, яка зараховувалась на поточний рахунок, відкритий у Дніпродзержинській філії ПАТ КБ "Приватбанк" НОМЕР_2, о/р 612827, МФО 305965.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Оскільки державна допомога ОСОБА_5 була призначена довічно, то щомісячні перерахування проводилися автоматично, і за березень 2013р. фондом було надлишково перераховано на рахунок ОСОБА_5 894,00 грн. державної допомоги.
15.04.2013р., 27.08.2013р. та 01.10.2013р. позивач листами № 1356, № 2708 та № 3088 звернувся до відповідача з проханням повернути надлишково перераховану ОСОБА_5 грошову допомогу за березень 2013р., проте банк листами №20.1.0.0.0/7-20130830/655 від 30.08.2013р. та № 20.1.0.0.0/7-20131003/2277 від 30.10.2013р. відмовився у добровільному порядку повернути 894,00 грн., що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Частиною 1 статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; відповідне положення міститься також у ст. 14 ЦК України, за якою цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
За змістом ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам" (далі - Закон) громадяни України, які, зокрема, є інвалідами і не одержують пенсію та постійно проживають на території України, мають право на державну соціальну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно ст.ст. 9, 10 Закону державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам призначається органами праці та соціального захисту населення і виплачується щомісячно за поточний місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону порядок призначення і виплата державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, визначається, зокрема, Кабінетом Міністрів України.
02.04.2005р. постановою Кабінету Міністрів України № 261 був затверджений Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд (далі - Порядок), пунктом 39 якого встановлено, що виплата соціальної допомоги особам здійснюється Пенсійним фондом України.
Сервисы для юристов