Постанова ВГСУ від 14.05.2014 року у справі №6/47

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 6/47

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційні скарги1. Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 2. Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-23"на постановуКиївського апеляційного господарського судувід11.03.2014р.у справі№6/47Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"доЖитлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-23"простягнення сумиза участю

- позивача:Шевченко О.М. (довіреність від 11.04.2014р.)- відповідача:Вінник В.С. (довіреність від 09.08.2013р.),

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач) просило з урахуванням зменшення позовних вимог стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-23" (далі - відповідач) 20883,78 грн., з яких 18573,37 грн. - заборгованість, 2310,41 грн. - інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення щодо оплати поставлених послуг за період з жовтня 2005 року по лютий 2007 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2013р. (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Баранець О.М., судді Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.) рішення суду першої інстанції скасовано частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 13066,70 боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права.

Відповідач у своїй касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на безпідставність доводів щодо відсутності предмету спору та наполягає на вимогах, викладених в своїй касаційній скарзі.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.08.1997 р. між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал" (правонаступник - позивач) (постачальником) та відповідачем (абонентом) укладено договір № 04619/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та приймання від нього каналізаційних стоків, а абонент - сплатити за вищезазначені послуги на умовах, визначених цим Договором, та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65 (далі - Правила користування №65).

Відповідно до п.3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічільників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Відповідно до інформації для укладення договору, яка подавалась відповідачем при укладенні Договору, облік води, що постачається за Договором, здійснюється двома приладами обліку, які обліковують воду для потреб холодного водопостачання будинку 11 по вул. Закревського у м. Києві.

За період з квітня 2006 року по лютий 2007 року позивач надав, а відповідач прийняв послуг з постачання питної води для потреб холодного водопостачання та її водовідведення на суму 39244,42 грн., що з урахуванням знижки становить 37085,98 грн.. Вартість отриманих послуг з постачання питної води для потреб холодного водопостачання та її водовідведення сторонами не оспорюється.

Також у даний період з жовтня 2005 року по лютий 2007 року позивачем здійснювалось постачання відповідачу питної води для потреб гарячого водопостачання та її водовідведення.

Суд першої інстанції повністю задовольняючи позов виходив з того, що розрахунок заборгованості, здійснений позивачем, є вірним, частина коштів, сплачених відповідачем, була правомірно зарахована позивачем в рахунок погашення заборгованості за попередні періоди, а оплата послуг з поставки води для підігріву повинна відбутись на підставі пункту 12.3 Правил користування N65.

Апеляційний господарський суд, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в частині позовних вимог, своє рішення мотивував тим, що спірний договір не передбачає обов'язку відповідача сплачувати послуги з постачання питної води, що йде на підігрів.

Між тим, судові рішення підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Судам встановлено і сторонами не заперечується, що правовідносини у даному спорі стосуються виконання відповідачем умов договору від 20.08.1997 р. №04619/4-13 щодо розрахунку за послуги з водопостачання та водовідведення, надані за період з жовтня 2005 року по лютий 2007 року.

Разом з тим у іншій справі Господарського суду міста Києва №13/99-65/162-2012 судом вирішено спір між тими ж сторонами і на підставі того ж договору про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, надані за період з грудня 2006р. по листопад 2010р., тобто і в частині, що розглянута судами у даній справі, судові рішення у якій є предметом даного перегляду у касаційному порядку.

Відповідно до приписів пункту другого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

З огляду на приписи статей 47, 43 вказаного кодексу господарський суд повинен з'ясувати усі обставини справи, що входять до предмету доказування в ній та мають значення для її розгляду.

Оскільки з'ясування цих обставин справи пов'язане з дослідженням та оцінкою доказів, судові рішення, з урахуванням вимог статей 1115, 1117 цього кодексу, підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Разом з тим, приймаючи постанову суд апеляційної інстанції скасувавши рішення місцевого суду частково, не зазначив у якій частині воно залишено в силі.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити всі обставини справи у їх сукупності та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.